1 T hen Ruth’s mother-in-law Naomi said to her, “My daughter, should I not look for a home for you, so all will be well with you?

І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

2 I s not Boaz of our family, with whose women servants you were? See, he is dividing the grain from the waste at his grain-floor tonight.

А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.

3 S o wash yourself. Pour oil on yourself and wear your best clothes. Then go down to the grain-floor. But do not let the man know who you are until he has finished eating and drinking.

А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

4 W hen he lies down, watch where he lies. Go in and take the covers off his feet and lie down. Then he will tell you what to do.”

І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

5 R uth said to her, “I will do all that you say.”

А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

6 S o Ruth went down to the grain-floor and did all her mother-in-law had told her to do.

І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 W hen Boaz had finished eating and drinking and his heart was happy, he went to lie down beside the grain. Then Ruth came in secret. She took the covers off his feet and lay down.

А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

8 T he man was surprised late in the night. He turned and saw that a woman was lying at his feet.

І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

9 H e said, “Who are you?” She answered, “I am Ruth, your woman servant. Spread your covering over me. For you are of our family.”

І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

10 A nd Boaz said, “May the Lord bring good to you, my daughter. You have shown your last kindness to be better than your first by not going after young men, with or without riches.

А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 N ow my daughter, do not be afraid. I will do for you whatever you ask. For all my people in the city know that you are a good woman.

А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

12 I t is true that I am of your family. But there is one closer than I.

А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.

13 S tay this night. In the morning, if he will have you for his own, let him take you. But if he does not want to have you, then I will take you, as the Lord lives. Lie down until morning.”

Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

14 S o Ruth lay at his feet until morning. She got up before the people could see each other. For Boaz said, “Do not let it be known that the woman came to the grain-floor.”

І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.

15 A nd he said, “Bring the coat you are wearing and hold it out.” So she held it, and he loaded her with six jars full of grain. Then she went into the city.

І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 W hen she came to her mother-in-law, Naomi said, “How did it go, my daughter?” And Ruth told her all that the man had done for her.

А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 S he said, “He gave me these six jars full of grain. For he said, ‘Do not go to your mother-in-law with empty hands.’”

І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.

18 N aomi said, “Wait until you know what is going to happen, my daughter. For the man will not rest until the thing is decided upon today.”

А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.