1 T hen Rehoboam went to Shechem. All Israel had come to Shechem to make him king.

І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

2 W hen Jeroboam the son of Nebat heard about it, he returned from Egypt. For Jeroboam had run to Egypt to get away from King Solomon.

І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.

3 A nd the people sent for him. Jeroboam and all Israel came to Rehoboam and said,

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

4 “ Your father gave us a heavy load to carry. So now make our work easier than your father made us work. Do not let our load be as heavy as the one he put on us. And we will work for you.”

Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

5 R ehoboam said to them, “Come to me again in three days.” So the people left.

А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

6 T hen King Rehoboam spoke with the leaders who had served his father Solomon while he was still alive. He said, “Tell me, how do you think I should answer these people?”

І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

7 T hey said to him, “If you will be kind to these people and please them and speak good words to them, they will be your servants forever.”

І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

8 B ut Rehoboam would not listen to the wise words of the leaders. He spoke with the young men who grew up with him and served him.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

9 H e said to them, “Tell me, how do you think I should answer these people who have said to me, ‘Do not let our load be as heavy as the one your father put on us’?”

І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.

10 T he young men who grew up with him said to him, “Say this to the people who said to you, ‘Your father made our load heavy, but you make it easier for us.’ Tell them, ‘My little finger is bigger around than my father’s body!

І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

11 M y father gave you a heavy load. I will add to your load. My father punished you with whips. But I will punish you with scorpions.’”

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...

12 S o Jeroboam and all the people came to Rehoboam on the third day, as the king had told them, saying, “Return to me on the third day.”

І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

13 T he king answered them with strong words. King Rehoboam did not listen to the wise words of the leaders.

І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,

14 I nstead he listened to the words of the young men. And he said to them, “My father made your load heavy, but I will add to it. My father punished you with whips, but I will punish you with scorpions.”

і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...

15 S o the king did not listen to the people. God made this happen so that He might make His Word come true which He spoke through Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.

І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

16 A ll Israel saw that the king did not listen to them. So the people said to the king, “What share do we have in David? We have no share in the son of Jesse. Every man to your tents, O Israel! Now look to your own house, David!” So all Israel left and went to their tents.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

17 B ut Rehoboam ruled over the people of Israel who lived in the cities of Judah.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.

18 T hen King Rehoboam sent Hadoram, the man who made the people work. But the people of Israel killed him with stones. So King Rehoboam got on his war-wagon in a hurry, to go to Jerusalem.

І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...

19 I srael has been against the family of David to this day.

І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.