1 O n that day they read from the book of Moses in the hearing of the people. And there was found written in it that no Ammonite or Moabite should ever gather together to worship with the people of God.

Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,

2 I t was because they did not meet the sons of Israel with food and water, but paid Balaam to curse them. Yet our God turned the curse into good.

бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.

3 W hen the people heard the Law, they kept out all those of other nations from Israel.

І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.

4 B efore this, Eliashib the religious leader, who watched over the store-rooms of the house of our God, being close to Tobiah,

А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,

5 m ade a room for him. They had before used the room to store the grain gifts, special perfume, dishes, and the tenth part of grain, wine and oil to be given to the Levites, the singers and the gate-keepers, and the gifts for the religious leaders.

то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.

6 B ut during all this time I was not in Jerusalem. For in the thirty-second year of Artaxerxes king of Babylon, I had gone to the king. Then after some time, I asked the king to let me go,

А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.

7 a nd came to Jerusalem. I learned about the sinful thing Eliashib had done for Tobiah, by giving a room for him in the house of God.

І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.

8 I was very angry, and threw all the things of Tobiah’s house out of the room.

І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.

9 T hen I said that the rooms must be made clean, and put back the things of the house of God with the grain gifts and the special perfume.

І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.

10 I also learned that what was to be given to the Levites had not been given. So the Levites and the singers who did the work had gone back to their own fields.

І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.

11 S o I spoke sharp words to the leaders and said, “Why is the house of God no longer cared for?” Then I gathered them together and returned them to their duties.

І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.

12 A ll the people of Judah then brought the tenth part of the grain, wine and oil into the store-houses.

І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.

13 I had Shelemiah the religious leader, Zadok the writer, and Pedaiah of the Levites, watch over the store-houses. With them was Hanan the son of Zaccur, the son of Mattaniah. For they were trusted, and it was their duty to give the needed things to their brothers.

І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.

14 R emember me for this, O my God. Do not forget my good works which I have done for the house of my God and His worship.

Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!

15 I n those days I saw in Judah some who were crushing grapes to make wine on the Day of Rest. I saw them bringing in bags of grain and loading them on donkeys, as well as wine, grapes, figs, and all kinds of loads. And they brought them into Jerusalem on the Day of Rest. So I spoke sharp words to them on the day they sold food.

Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

16 M en of Tyre were living there who brought in fish and all kinds of things to sell. They sold them to the people of Judah on the Day of Rest, even in Jerusalem.

А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

17 T hen I spoke sharp words to the leaders of Judah, saying, “What is this sinful thing you are doing by not keeping the Day of Rest holy?

І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

18 D id not your fathers do the same, so that our God brought all this trouble to us and to this city? Yet you are bringing more anger to Israel by not keeping the Day of Rest holy.”

Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.

19 J ust as it became dark at the gates of Jerusalem before the Day of Rest, I had them shut the doors. And I would not let them be opened until after the Day of Rest. Then I had some of my servants watch the gates, that no load should come in on the Day of Rest.

І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!

20 O nce or twice the traders and sellers stayed the night outside Jerusalem.

І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

21 T hen I spoke sharp words to them, saying, “Why do you stay the night in front of the wall? If you do so again, I will send men out to make you leave.” From that time on they did not come on the Day of Rest.

І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.

22 T hen I told the Levites to make themselves free from sin and come and watch the gates to keep the Day of Rest holy. Remember me for this also, O my God. Be good to me because of Your great loving-kindness.

І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

23 I n those days I saw that the Jews had married women from Ashdod, Ammon, and Moab.

Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.

24 H alf of their children spoke the language of Ashdod. They could not speak the language of Judah, but the language of their own people.

А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.

25 S o I fought with them and cursed them and beat some of them and pulled out their hair. And I made them promise in the name of God, saying, “You must not give your daughters to their sons, or take their daughters for your sons or for yourselves.

І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.

26 D id not King Solomon of Israel sin because of these women? Yet among the many nations there was no king like him. He was loved by his God, and God made him king over all Israel. But the women from other nations caused even him to sin.

Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?

27 S hould we hear now that you also are sinning in the same way by not being faithful to our God, by marrying women from other nations?”

І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?

28 E ven one of the sons of Joiada, the son of Eliashib the religious leader, was a son-in-law of Sanballat the Horonite. So I drove him away from me.

А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!

29 R emember them, O my God, because they have brought sin to the religious leaders and to the agreement of the religious leaders and the Levites.

Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!

30 S o I made them free from the sin of other nations. I gave the religious leaders and the Levites their duties, each in his work.

І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

31 A nd I saw to it that wood would be brought at the right times, and also the first-fruits. O my God, remember me for good.

і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!