1 T hen King Solomon gathered together the leaders of Israel in front of him in Jerusalem. He gathered together all the heads of the families and the leaders of the fathers’ houses of the sons of Israel. They gathered to bring up the Lord’s special box of the agreement from Zion the city of David.
Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських домів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
2 A ll the men of Israel gathered to King Solomon at the special supper in the seventh month, Ethanim.
І були зібрані до царя Соломона всі ізраїльтяни в свято в місяці етанім, він місяць сьомий.
3 A ll the leaders of Israel came, and the religious leaders took up the Lord’s special box of the agreement.
І поприходили всі Ізраїлеві старші, а священики понесли ковчега.
4 T hey brought up the Lord’s special box of the agreement, the meeting tent, and all the holy objects which were in the tent. The religious leaders and the Levites brought them up.
І понесли вони Господнього ковчега, і скинію заповіту та всі святі речі, що в ковчезі; і понесли їх священики та Левити.
5 K ing Solomon and all the people of Israel, who were gathered to him, were with him in front of the special box. They killed so many sheep and cattle on the altar that their number could not be known.
А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралися при ньому, були з ним перед ковчегом, і приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многість не була вона ані записувана, ані лічена.
6 T hen the religious leaders brought the Lord’s special box of the agreement to its place. They brought it into the most holy place of the house, under the wings of the cherubim.
І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру храму, до Святого Святих, під крила херувимів.
7 T he cherubim spread their wings over the place of the special box. The cherubim made a covering above the special box and its special pieces of wood used for carrying.
Бо херувими простягали крила над місцем ковчегу, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
8 T he carrying pieces were so long that the ends of them could be seen from the holy place in front of the most holy place. But they could not be seen from outside. They are there to this day.
А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з святині перед найсвятішим, а зназовні не були видні. І вони там аж до цього дня.
9 T here was nothing in the special box except the two stone writings which Moses put there at Horeb. There the Lord had made an agreement with the people of Israel when they came out of the land of Egypt.
У ковчезі не було нічого, тільки дві камінні таблиці, що поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю.
10 W hen the religious leaders came from the holy place, the cloud filled the house of the Lord.
І сталося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм.
11 S o the religious leaders were not able to stand there to do their work because of the cloud. For the shining-greatness of the Lord filled the Lord’s house.
І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила Господній храм!
12 T hen Solomon said, “The Lord has said that He would live in the thick cloud.
Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.
13 I have built You an honored house, a place for You to live forever.” Solomon’s Words to the People
Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі, місце Твого пробування навіки!
14 T hen the king turned around and prayed that good would come to all the people of Israel, while all the people of Israel stood.
І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
15 H e said, “Thanks be to the Lord, the God of Israel. He spoke with His mouth to my father David. And He has kept His promise with His hand, saying,
І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер виконав, говорячи:
16 ’ Since the day I brought My people Israel out of Egypt, I did not choose a city of all the families of Israel in which to build a house that My name might be there. But I chose David to be king over My people Israel.’
Від того дня, коли Я вивів Свій народ, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим народом.
17 N ow it was in the heart of my father David to build a house for the name of the Lord, the God of Israel.
І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїля.
18 B ut the Lord said to my father David, ‘Because it was in your heart to build a house for My name, you did well that it was in your heart.
Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.
19 B ut you will not build the house. Your son who will be born to you will build the house for My name.’
Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей дім для Ймення Мого!
20 N ow the Lord has kept His promise which He made. For I have taken my father David’s place and sit on the throne of Israel, as the Lord promised. And I have built the house for the name of the Lord, the God of Israel.
І виконав Господь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
21 T here I have made a place for the special box in which is the agreement of the Lord. He made it when He brought them from the land of Egypt.” Solomon’s Prayer
І встановив я там місце для ковчега, де Господній заповіт, якого Він склав із нашими батьками, коли виводив їх з єгипетського краю.
22 T hen Solomon stood before the altar of the Lord. And in front of all the people of Israel he lifted his hands toward heaven.
І став Соломон перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг руки свої до неба та й сказав:
23 H e said, “O Lord, God of Israel, there is no God like You in heaven above or on earth below. You are keeping Your agreement and are showing loving-kindness to Your servants who walk in Your ways with all their heart.
Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та на землі долі. Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
24 Y ou have kept Your promise to Your servant, my father David. Yes, You have spoken with Your mouth, and have done it with Your hand, as it is this day.
Ти додержав Своєму рабові, Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.
25 S o now, O Lord, God of Israel, keep Your promise to my father David when You said to him, ‘You will not be without a man to sit on the throne of Israel, if only your sons are careful to walk in My ways as you have walked.’
А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, додерж для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих, що сидітимуть на Ізраїлевім троні, якщо тільки сини твої будуть держатися своїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, як ти ходив перед лицем Моїм.
26 O God of Israel, let Your Word be made sure, which You have spoken to Your servant, my father David.
А тепер, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.
27 “ But is it true that God will live on the earth? See, heaven and the highest heaven are not big enough to hold You. How much less this house which I have built!
Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?
28 B ut keep in mind the prayer of Your servant, O Lord my God. Listen to the cry and to the prayer which Your servant prays to You today.
Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благання, Господи, Боже мій, щоб почути спів та молитву, якою раб твій молиться перед лицем Твоїм сьогодні,
29 O pen Your eyes night and day toward this house, toward the place of which You have said, ‘My name will be there.’ Listen to the prayer Your servant will pray toward this place.
щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці!
30 L isten to the prayer of Your servant and of Your people Israel, when they pray toward this place. Hear in heaven where You live. Hear and forgive.
І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах, і почуєш, і простиш.
31 “ If a man sins against his neighbor and has to make a promise, and he comes and makes a promise at Your altar in this house,
Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,
32 t hen hear in heaven and act. Judge Your servants. Punish the guilty forever by bringing his actions upon his own head, and free from guilt the one who is right and good, by returning his good to him.
то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.
33 “ When Your people Israel do not win in battle over those who hate them, because they have sinned against You, but if they turn to You again and call on Your name and pray to You in this house,
Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, і коли вони звернуться до Тебе, і будуть славити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
34 t hen hear in heaven. Forgive the sin of Your people Israel. And return them to the land You gave to their fathers.
то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їхнім батькам.
35 “ When the heavens are shut up and give no rain because they have sinned against You, if they pray toward this place and call on Your name and turn from their sin when You bring trouble to them,
Коли замкнеться небо й не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то коли знову вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і від гріха свого відвернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
36 t hen hear in heaven. Forgive the sin of Your servants and of Your people Israel. Teach them the good way in which they should walk. And send rain on Your land, which You have given to Your people.
то Ти почуєш на небесах, і простиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину.
37 “ If there is no food in the land, if there is a bad sickness, if there are diseases or locusts or grasshoppers that kill the plants, if the armies of those who hate Your people gather around their cities, or whatever trouble or sickness there is,
Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його ворог стане тіснити його в краю міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
38 w hatever prayer is made by any man or by all Your people Israel, each knowing the trouble of his own heart and spreading his hands toward this house,
усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього храму,
39 t hen hear in heaven where You are. Forgive, and act. Give to each the pay he has earned by all his ways. You know his heart. You alone know the hearts of all the children of men.
то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів,
40 M ay they fear You all the days they live in the land You have given to our fathers.
щоб вони боялися Тебе по всі дні, доки вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим.
41 “ When a stranger who is not of Your people Israel comes from a far country because of You,
Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,
42 ( for they will hear of Your great name and Your powerful hand and Your long arm,) when he comes and prays toward this house,
бо почують і вони про велике Ім'я Твоє, і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі,
43 h ear in heaven where You are. Do all the stranger asks of You. So all the peoples of the earth may know Your name and fear You, as do Your people Israel. Then they may know that this house I have built is called by Your name.
Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'ям Твоїм названо цей храм, що я збудував.
44 “ When your people go out to battle against those who hate them, by whatever way You send them, when they pray to the Lord toward the city You have chosen and the house I have built for Your name,
Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Господа в напрямі до міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
45 t hen hear their prayer and their cry in heaven. See that the right thing is done to them.
то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!
46 “ When they sin against You (for there is no man who does not sin), and You will be angry with them, give them to those who hate them, so they will be taken away to another land, far away or near.
Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,
47 W hen they do some thinking in the land where they have been taken, and pray to You in the land of those who hate them, saying, ‘We have sinned and have done wrong and have done bad things,’
і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;
48 i f they return to You with all their heart and soul in the land of those who hate them and have taken them there, and if they pray to You toward their land which You have given to their fathers, the city You have chosen, and the house I have built for Your name,
і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Імени Твого,
49 t hen hear their prayer in heaven where You are. See that the right thing is done to them.
то Ти почуєш на небесах, постійному місті пробування Свого, їхню молитву та їхнє благання, і зробиш їм суд,
50 F orgive Your people who have sinned against You and all the wrong they have done against You. Give them loving-pity in front of those who have taken them away, that they may have loving-pity on them.
і пробачиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, і всі їхні провини, що завинили проти Тебе, і нахилиш до любови полонителів їхніх, і вони змилосердяться над ними,
51 F or they are Your people and Your children whom You have brought out of Egypt, from the iron fire-place.
бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єгипту, з середини залізної гутничої печі,
52 L et Your eyes be open to the prayer of Your servant and of Your people Israel. Listen to them when they call to You.
щоб очі Твої були відкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого, Ізраїля, щоб прислухуватися до них, коли вони кликатимуть до Тебе.
53 F or You have divided them from all the peoples of the earth as Your children. You have done what You said You would do through Your servant Moses, when You brought our fathers out of Egypt, O Lord God.” Prayer for Good to Come to the People
Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наділ, як говорив був через Мойсея, Свого раба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!
54 W hen Solomon had finished praying all this prayer to the Lord, he stood up in front of the altar of the Lord. He had been on his knees with his hands lifted toward heaven.
І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба.
55 H e stood and prayed with a loud voice that good would come to all the people of Israel who were gathered together. He said,
І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильним голосом:
56 “ Thanks be to the Lord. He has given rest to His people Israel. He has done all that He promised. Every word has come true of all His good promise, which He promised through His servant Moses.
Благословенний Господь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея.
57 M ay the Lord our God be with us, as He was with our fathers. May He not leave us alone.
Нехай буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він не опустить нас, нехай Він не покине нас,
58 M ay He turn our hearts to Him, to walk in all His ways, and to keep all His Word and all His Laws, which He told our fathers.
щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися наказів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батькам.
59 M ay these words of mine, which I have prayed to the Lord, be near to the Lord our God day and night. May He see that the right thing is done to His servant and His people Israel, day by day as we have need.
І нехай будуть оці слова мої, якими я благав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день,
60 T hen all the peoples of the earth may know that the Lord is God. There is no other.
щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого!
61 S o let your whole heart be true to the Lord our God. Walk in His Laws and keep His Word, just as you are doing today.” The House of God Is Set Apart
І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня!
62 T hen the king and all Israel with him gave a gift in worship to the Lord.
А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем.
63 S olomon gave 22, 000 cattle and 120, 000 sheep as a peace gift to the Lord. So the king and all the people of Israel set apart the house of the Lord.
І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби великої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини.
64 T he same day the king set apart the center of the open space that was in front of the house of the Lord. For there he gave the burnt gift and the grain gift and the fat of the peace gifts. Because the brass altar before the Lord was too small to hold the burnt gift and the grain gift and the fat of the peace gifts.
Того дня цар освятив середину двору, що перед храмом Господнім, бо приготовив там цілопалення й хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідяний жертівник, що перед Господнім лицем, був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних жертов.
65 S o Solomon had the special supper at that time, and all Israel with him. There were many people gathered, from the way into Hamath to the river of Egypt. They were before the Lord our God for seven days and seven more days, fourteen days in all.
І вчинив Соломон того часу свято, і з ним увесь Ізраїль, збір великий, що зійшовся звідти, де йдеться до Гамату аж до єгипетського потоку, перед лицем Господа, нашого Бога, сім день і сім день, чотирнадцять день.
66 S olomon sent the people away on the eighth day, and they gave thanks to the king. Then they went to their tents full of joy and glad in their hearts for all the good things the Lord had shown to His servant David and to His people Israel.
Восьмого дня він відпустив народ, а вони поблагословили царя та й пішли до наметів своїх, радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві.