1 T hen Job spoke again and said,

І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 “ If only I could be now as I was in the months past when God watched over me!

О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,

3 H is lamp shined over my head then and by His light I walked through darkness.

коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,

4 T hose days were my best days when God was my friend watching over my tent.

як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,

5 T he All-powerful was still with me, and my children were around me.

коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,

6 M y path was washed with milk, and the rock poured out rivers of oil for me.

коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...

7 W hen I went to the city gate and took my place with the leaders of the city,

Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,

8 t he young men saw me and let me go by. The old men rose and stood.

як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,

9 T he leaders stopped talking, and put their hands on their mouths.

зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,

10 T he voices of the rulers were quiet. Their tongues held to the roof of their mouths.

ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...

11 T hose who heard me, honored me. Those who saw me, respected me,

Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,

12 b ecause I helped the poor man when he cried for help and the child without parents who had no one to help him.

бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.

13 G ood came to me from the man who was dying. And I made the heart of the woman whose husband had died sing for joy.

Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

14 I put on what was right and good, and it clothed me. The right things done were my coat and head-covering.

Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

15 I was eyes to the blind, and feet to the man who could not walk.

Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.

16 I was a father to those in need. And I helped those I did not know who had a need.

Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.

17 I broke the jaws of the sinful, and took from their teeth what they had taken.

Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

18 T hen I thought, ‘I will die in my nest. My days will be as many as the sand.

І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:

19 M y roots go to the water. As the water is on the grass in the early morning, it will be all night on my branches.

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...

20 M y honor is always new to me, and my bow is new in my hand.’

Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.

21 “ Men listened to me and waited. They were quiet so they could hear my words of wisdom.

Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.

22 A fter I spoke, they did not speak again. My words stayed with them.

По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

23 T hey waited for me as for rain. And they opened their mouths as for the spring rain.

І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...

24 I looked at them with joy when they were not sure of themselves, and the light of my face gave them comfort.

Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

25 I decided the way for them and sat as their leader. I lived as a king among his army, and like one who gives comfort to those in sorrow.

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!