1 J ó prosseguiu sua fala:

І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 “ Como tenho saudade dos meses que se passaram, dos dias em que Deus cuidava de mim,

О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,

3 q uando a sua lâmpada brilhava sobre a minha cabeça e por sua luz eu caminhava em meio às trevas!

коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,

4 C omo tenho saudade dos dias do meu vigor, quando a amizade de Deus abençoava a minha casa,

як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,

5 q uando o Todo-poderoso ainda estava comigo e meus filhos estavam ao meu redor,

коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,

6 q uando as minhas veredas se embebiam em nata e a rocha me despejava torrentes de azeite.

коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...

7 “ Quando eu ia à porta da cidade e tomava assento na praça pública;

Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,

8 q uando, ao me verem, os jovens saíam do caminho, e os idosos ficavam em pé;

як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,

9 o s líderes se abstinham de falar e com a mão cobriam a boca.

зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,

10 A s vozes dos nobres silenciavam, e suas línguas colavam-se ao céu da boca.

ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...

11 T odos os que me ouviam falavam bem de mim, e quem me via me elogiava,

Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,

12 p ois eu socorria o pobre que clamava por ajuda, e o órfão que não tinha quem o ajudasse.

бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.

13 O que estava à beira da morte me abençoava, e eu fazia regozijar-se o coração da viúva.

Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

14 A retidão era a minha roupa; a justiça era o meu manto e o meu turbante.

Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

15 E u era os olhos do cego e os pés do aleijado.

Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.

16 E u era o pai dos necessitados, e me interessava pela defesa de desconhecidos.

Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.

17 E u quebrava as presas dos ímpios e dos seus dentes arrancava as suas vítimas.

Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

18 “ Eu pensava: Morrerei em casa, e os meus dias serão numerosos como os grãos de areia.

І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:

19 M inhas raízes chegarão até as águas, e o orvalho passará a noite nos meus ramos.

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...

20 M inha glória se renovará em mim, e novo será o meu arco em minha mão.

Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.

21 “ Os homens me escutavam em ansiosa expectativa, aguardando em silêncio o meu conselho.

Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.

22 D epois que eu falava, eles nada diziam; minhas palavras caíam suavemente em seus ouvidos.

По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

23 E speravam por mim como quem espera por uma chuvarada, e bebiam minhas palavras como quem bebe a chuva da primavera.

І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...

24 Q uando eu lhes sorria, mal acreditavam; a luz do meu rosto lhes era preciosa.

Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

25 E ra eu que escolhia o caminho para eles, e me assentava como seu líder; instalava-me como um rei no meio das suas tropas; eu era como um consolador dos que choram.

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!