1 “ Por que o Todo-poderoso não marca as datas de julgamento? Por que aqueles que o conhecem não chegam a vê-las?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 H á os que mudam os marcos dos limites e apascentam rebanhos que eles roubaram.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

3 L evam o jumento que pertence ao órfão e tomam o boi da viúva como penhor.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

4 F orçam os necessitados a sair do caminho e os pobres da terra a esconder-se.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

5 C omo jumentos selvagens no deserto, os pobres vão em busca de comida; da terra deserta a obtêm para os seus filhos.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

6 J untam forragem nos campos e respigam nas vinhas dos ímpios.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 P ela falta de roupas, passam a noite nus; não têm com que cobrir-se no frio.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

8 E ncharcados pelas chuvas das montanhas, abraçam-se às rochas por falta de abrigo.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

9 A criança órfã é arrancada do seio de sua mãe; o recém-nascido do pobre é tomado para pagar uma dívida.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

10 P or falta de roupas, andam nus; carregam os feixes, mas continuam famintos.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

11 E spremem azeitonas dentro dos seus muros; pisam uvas nos lagares, mas assim mesmo sofrem sede.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

12 S obem da cidade os gemidos dos que estão para morrer, e as almas dos feridos clamam por socorro. Mas Deus não vê mal nisso.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

13 “ Há os que se revoltam contra a luz, não conhecem os caminhos dela e não permanecem em suas veredas.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

14 D e manhã o assassino se levanta e mata os pobres e os necessitados; de noite age como ladrão.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

15 O s olhos do adúltero ficam à espera do crepúsculo; ‘Nenhum olho me verá’, pensa ele; e mantém oculto o rosto.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

16 N o escuro os homens invadem casas, mas de dia se enclausuram; não querem saber da luz.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

17 P ara eles a manhã é tremenda escuridão; eles são amigos dos pavores das trevas.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

18 “ São, porém, como espuma sobre as águas; sua parte da terra foi amaldiçoada, e por isso ninguém vai às vinhas.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

19 A ssim como o calor e a seca depressa consomem a neve derretida, assim a sepultura consome os que pecaram.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

20 S ua mãe os esquece, os vermes se banqueteiam neles. Ninguém se lembra dos maus; quebram-se como árvores.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

21 D evoram a estéril e sem filhos e não mostram bondade para com a viúva.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

22 M as Deus, por seu poder, os arranca; embora firmemente estabelecidos, a vida deles não tem segurança.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

23 E le poderá deixá-los descansar, sentindo-se seguros, mas atento os vigia nos caminhos que seguem.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

24 P or um breve instante são exaltados, e depois se vão, colhidos como todos os demais, ceifados como espigas de cereal.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

25 “ Se não é assim, quem poderá provar que minto e reduzir a nada as minhas palavras?”

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?