1 “ ¿Por qué no se reserva los tiempos el Todopoderoso (Shaddai), Y por qué no ven Sus días los que Lo conocen ?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 A lgunos quitan los linderos, Roban y devoran los rebaños.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

3 S e llevan los asnos de los huérfanos, Toman en prenda el buey de la viuda.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

4 A partan del camino a los necesitados, Hacen que se escondan completamente los pobres de la tierra.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

5 C omo asnos monteses en el desierto, Salen los pobres con afán en busca de alimento Y de pan para sus hijos en lugar desolado.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

6 C osechan su forraje en el campo, Y vendimian la viña del impío.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 P asan la noche desnudos, sin ropa, Y no tienen cobertura contra el frío.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

8 M ojados están con los aguaceros de los montes, Y se abrazan a la peña por falta de abrigo.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

9 O tros arrancan del pecho al huérfano, Y contra el pobre exigen prenda.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

10 H acen que el pobre ande desnudo, sin ropa, Y al hambriento quitan las gavillas.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

11 E ntre sus paredes producen aceite; Pisan los lagares, pero pasan sed.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

12 D esde la ciudad gimen los hombres, Y claman las almas de los heridos, Pero Dios no hace caso a su súplica.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

13 O tros han estado con los que se rebelan contra la luz; No quieren conocer sus caminos, Ni morar en sus sendas.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

14 A l amanecer se levanta el asesino; Mata al pobre y al necesitado, Y de noche es como un ladrón.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

15 E l ojo del adúltero espera el anochecer, Diciendo: ‘Ningún ojo me verá,’ Y disfraza su rostro.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

16 E n la oscuridad minan las casas, Y de día se encierran; No conocen la luz.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

17 P orque para él la mañana es como densa oscuridad, Pues está acostumbrado a los terrores de la densa oscuridad.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

18 S obre la superficie de las aguas son insignificantes; Maldita es su porción sobre la tierra, Nadie se vuelve hacia las viñas.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

19 L a sequía y el calor consumen las aguas de la nieve, Y el Seol (región de los muertos) a los que han pecado.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

20 L a madre lo olvidará; El gusano lo saboreará hasta que nadie se acuerde de él, Y la iniquidad será quebrantada como un árbol.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

21 M altrata a la mujer estéril, Y no hace ningún bien a la viuda.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

22 P ero Dios arrastra a los poderosos con Su poder; Cuando se levanta, nadie está seguro de la vida.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

23 L es provee seguridad y son sostenidos, Y los ojos de El están en sus caminos.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

24 S on exaltados por poco tiempo, después desaparecen; Además son humillados y como todo, recogidos; Como las cabezas de las espigas son cortados.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

25 Y si no, ¿quién podrá desmentirme, Y reducir a nada mi discurso?”

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?