1 P ero el primer día de la semana, al rayar el alba, las mujeres vinieron al sepulcro trayendo las especias aromáticas que habían preparado.

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

2 E ncontraron que la piedra había sido removida del sepulcro,

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

3 y cuando entraron, no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

4 A conteció que estando ellas perplejas por esto, de pronto se pusieron junto a ellas dos varones en vestiduras resplandecientes.

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

5 E stando ellas aterrorizadas e inclinados sus rostros a tierra, ellos les dijeron: “¿Por qué buscan entre los muertos al que vive?

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

6 N o está aquí, sino que ha resucitado. Acuérdense cómo les habló cuando estaba aún en Galilea,

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

7 d iciendo que el Hijo del Hombre debía ser entregado en manos de hombres pecadores, y ser crucificado, y al tercer día resucitar.”

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

8 E ntonces ellas se acordaron de Sus palabras,

І згадали вони ті слова Його!

9 y regresando del sepulcro, anunciaron todas estas cosas a los once apóstoles y a todos los demás.

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

10 E ran María Magdalena y Juana y María, la madre de Jacobo (Santiago). También las demás mujeres con ellas decían estas cosas a los apóstoles.

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

11 A ellos estas palabras les parecieron como disparates, y no las creyeron.

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

12 P ero Pedro se levantó y corrió al sepulcro. Inclinándose para mirar adentro, vio sólo las envolturas de lino, y se fue a su casa maravillado de lo que había acontecido. Jesús se Manifiesta a Dos Discípulos

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

13 A quel mismo día dos de los discípulos iban a una aldea llamada Emaús, que estaba como a once kilómetros de Jerusalén.

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

14 C onversaban entre sí acerca de todas estas cosas que habían acontecido.

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

15 Y mientras conversaban y discutían, Jesús mismo se acercó y caminaba con ellos.

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

16 P ero sus ojos estaban velados para que no Lo reconocieran.

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

17 Y El les dijo: “¿Qué discusiones (palabras) son estas que tienen entre ustedes mientras van andando?” Y ellos se detuvieron, con semblante triste.

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

18 U no de ellos, llamado Cleofas, Le dijo: “¿Eres Tú el único visitante en Jerusalén que no sabe las cosas que en ella han acontecido en estos días?”

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

19 “ ¿Qué cosas?” les preguntó Jesús. Y ellos Le dijeron: “Las referentes a Jesús el Nazareno, que fue un profeta poderoso en obra y en palabra delante de Dios y de todo el pueblo;

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

20 y cómo los principales sacerdotes y nuestros gobernantes Lo entregaron a sentencia de muerte y Lo crucificaron.

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

21 P ero nosotros esperábamos que El era el que iba a redimir a Israel. Además de todo esto, éste es el tercer día desde que estas cosas acontecieron.

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

22 Y también algunas mujeres de entre nosotros nos asombraron; pues cuando fueron de madrugada al sepulcro,

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

23 y al no hallar Su cuerpo, vinieron diciendo que también habían visto una aparición de ángeles que decían que El vivía.

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

24 A lgunos de los que estaban con nosotros fueron al sepulcro, y lo hallaron tal como también las mujeres habían dicho; pero a El no lo vieron.”

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

25 E ntonces Jesús les dijo: “¡Oh insensatos y tardos de corazón para creer todo lo que los profetas han dicho!

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

26 ¿ No era necesario que el Cristo (el Mesías) padeciera todas estas cosas y entrara en Su gloria ?”

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27 C omenzando por Moisés y continuando con todos los profetas, les explicó lo referente a El en todas las Escrituras.

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

28 S e acercaron a la aldea adonde iban, y El hizo como que iba más lejos.

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29 Y ellos Le insistieron, diciendo: “Quédate con nosotros, porque está atardeciendo, y el día ya ha declinado.” Y entró a quedarse con ellos.

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30 A l sentarse a la mesa con ellos, Jesús tomó pan, y lo bendijo; y partiéndo lo, les dio.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

31 E ntonces les fueron abiertos los ojos y Lo reconocieron; pero El desapareció de la presencia de ellos.

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

32 Y se dijeron el uno al otro: “¿No ardía nuestro corazón dentro de nosotros mientras nos hablaba en el camino, cuando nos abría las Escrituras ?”

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

33 L evantándose en esa misma hora, regresaron a Jerusalén, y hallaron reunidos a los once apóstoles y a los que estaban con ellos,

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34 q ue decían: “Es verdad que el Señor ha resucitado y se ha aparecido a Simón.”

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35 Y ellos contaban sus experiencias en el camino, y cómo Lo habían reconocido al partir el pan. Jesús se Aparece a los Discípulos

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

36 M ientras ellos relataban estas cosas, Jesús se puso en medio de ellos, y les dijo: “Paz a ustedes.”

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

37 P ero ellos, aterrorizados y asustados, pensaron que veían un espíritu.

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

38 Y El les dijo: “¿Por qué están turbados, y por qué surgen dudas en sus corazones?

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

39 M iren Mis manos y Mis pies, que Yo mismo soy; tóquenme y vean, porque un espíritu no tiene carne ni huesos como ustedes ven que Yo tengo.”

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

40 C uando dijo esto, les mostró las manos y los pies.

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

41 C omo ellos todavía no lo creían a causa de la alegría y porque estaban asombrados, les dijo: “¿Tienen aquí algo de comer ?”

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

42 E llos Le presentaron parte de un pescado asado,

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

43 y El lo tomó en las manos y comió delante de ellos. La Gran Comisión

І, взявши, Він їв перед ними.

44 D espués Jesús les dijo: “Esto es lo que Yo les decía cuando todavía estaba con ustedes: que era necesario que se cumpliera todo lo que sobre Mí está escrito en la Ley de Moisés, en los Profetas y en los Salmos.”

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45 E ntonces les abrió la mente para que comprendieran las Escrituras,

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

46 y les dijo: “Así está escrito, que el Cristo (el Mesías) padecerá y resucitará de entre los muertos al tercer día;

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

47 y que en Su nombre se predicará el arrepentimiento para el perdón de los pecados a todas las naciones, comenzando desde Jerusalén.

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

48 U stedes son testigos de estas cosas.

А ви свідки того.

49 P or tanto, Yo enviaré sobre ustedes la promesa de Mi Padre; pero ustedes, permanezcan en la ciudad hasta que sean investidos con poder de lo alto.” Jesús se Despide de Sus Discípulos

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

50 E ntonces Jesús los condujo fuera de la ciudad, hasta cerca de Betania, y alzando Sus manos, los bendijo.

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

51 Y aconteció que mientras los bendecía, se separó de ellos y fue llevado arriba al cielo.

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

52 E llos, después de adorar a Jesús, regresaron a Jerusalén con gran gozo,

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

53 y estaban siempre en el templo alabando a Dios.

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.