1 P or aquel tiempo, Herodes (Antipas, hijo de Herodes el Grande) el tetrarca (gobernador de Galilea) oyó la fama de Jesús,

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

2 y dijo a sus sirvientes: “Este es Juan el Bautista. El ha resucitado de entre los muertos, y por eso es que poderes milagrosos actúan en él.”

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

3 P orque antes Herodes (Antipas) había prendido a Juan, y lo había atado y puesto en la cárcel por causa de Herodías, mujer de su hermano Felipe;

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

4 p orque Juan le decía: “No te es lícito tenerla.”

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

5 Y aunque Herodes (Antipas) quería matarlo, tenía miedo al pueblo, porque consideraban a Juan como un profeta.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

6 P ero cuando llegó el cumpleaños de Herodes (Antipas), la hija de Herodías (Salomé) danzó ante ellos y agradó a Herodes (Antipas).

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

7 P or lo cual le prometió con juramento darle lo que ella pidiera.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 E lla, instigada por su madre, dijo: “Dame aquí, en una bandeja la cabeza de Juan el Bautista.”

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

9 Y aunque el rey se entristeció, a causa de sus juramentos y de sus invitados, ordenó que se la dieran;

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 y mandó decapitar a Juan en la cárcel.

І послав стяти Івана в в'язниці.

11 T rajeron su cabeza en una bandeja y se la dieron a la muchacha (Salomé), y ella se la llevó a su madre (Herodías).

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

12 L os discípulos de Juan llegaron y recogieron el cuerpo y lo sepultaron; y fueron y se lo comunicaron a Jesús. Alimentación de los Cinco Mil

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 A l oír esto, Jesús se fue de allí en una barca, solo, a un lugar desierto; y cuando las multitudes lo supieron, Lo siguieron a pie desde las ciudades.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

14 C uando Jesús desembarcó, vio una gran multitud, y tuvo compasión de ellos y sanó a sus enfermos.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

15 A l atardecer se acercaron los discípulos, diciendo: “El lugar está desierto y la hora ya es avanzada; despide, pues, a las multitudes para que vayan a las aldeas y se compren alimentos.”

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

16 P ero Jesús les dijo: “No hay necesidad de que se vayan; denles ustedes de comer.”

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

17 E ntonces ellos dijeron: “No tenemos aquí más que cinco panes y dos peces.”

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

18 “ Traigan acá los panes y los peces,” les dijo.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

19 Y ordenando a la muchedumbre que se sentara sobre la hierba, Jesús tomó los cinco panes y los dos peces, y levantando los ojos al cielo, bendijo los alimentos. Después partió los panes y se los dio a los discípulos y los discípulos a la multitud.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

20 T odos comieron y se saciaron; y recogieron lo que sobró de los pedazos: doce cestas llenas.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

21 Y los que comieron fueron unos 5, 000 hombres, sin contar las mujeres y los niños. Jesús Anda sobre el Mar

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

22 E nseguida Jesús hizo que los discípulos subieran a la barca y fueran delante de El a la otra orilla, mientras El despedía a la multitud.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

23 D espués de despedir a la multitud, subió al monte a solas para orar; y al anochecer, estaba allí solo.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

24 P ero la barca ya estaba muy lejos de tierra, y era azotada por las olas, porque el viento era contrario.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

25 A la cuarta vigilia de la noche (3 a 6 a. m.), Jesús vino a ellos andando sobre el mar.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

26 Y los discípulos, al ver a Jesús andar sobre el mar, se turbaron, y decían: “¡Es un fantasma!” Y de miedo, se pusieron a gritar.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

27 P ero enseguida Jesús les dijo: “Tengan ánimo, soy Yo; no teman.”

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

28 Y Pedro Le respondió: “Señor, si eres Tú, mándame que vaya a Ti sobre las aguas.”

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

29 “ Ven,” le dijo Jesús. Y descendiendo Pedro de la barca, caminó sobre las aguas, y fue hacia Jesús.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 P ero viendo la fuerza del viento tuvo miedo, y empezando a hundirse gritó: “¡Señor, sálvame!”

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

31 A l instante Jesús, extendiendo la mano, lo sostuvo y le dijo: “Hombre de poca fe, ¿por qué dudaste ?”

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

32 C uando ellos subieron a la barca, el viento se calmó.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

33 E ntonces los que estaban en la barca Lo adoraron, diciendo: “En verdad eres Hijo de Dios.”

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

34 T erminada la travesía, bajaron a tierra en Genesaret.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

35 Y cuando los hombres de aquel lugar reconocieron a Jesús, enviaron a decirlo por toda aquella región de alrededor y Le trajeron todos los que tenían algún mal.

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

36 Y Le rogaban que les dejara tocar siquiera el borde de Su manto; y todos los que lo tocaban quedaban curados.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.