1 J esús les contó una parábola para enseñar les que ellos debían orar en todo tiempo, y no desfallecer:

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

2 “ Había en cierta ciudad un juez que ni temía a Dios ni respetaba a hombre alguno.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

3 T ambién había en aquella ciudad una viuda, la cual venía a él constantemente, diciendo: ‘Hágame usted justicia de mi adversario.’

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

4 P or algún tiempo el juez no quiso, pero después dijo para sí: ‘Aunque ni temo a Dios, ni respeto a hombre alguno,

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

5 s in embargo, porque esta viuda me molesta, le haré justicia; no sea que por venir continuamente me agote la paciencia.’”

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

6 E l Señor dijo: “Escuchen lo que dijo el juez injusto.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

7 ¿ Y no hará Dios justicia a Sus escogidos, que claman a El día y noche? ¿Se tardará mucho en responderles?

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

8 L es digo que pronto les hará justicia. No obstante, cuando el Hijo del Hombre venga, ¿hallará fe en la tierra?” Parábola del Fariseo y el Publicano

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

9 D ijo también Jesús esta parábola a unos que confiaban en sí mismos como justos, y despreciaban a los demás:

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

10 “ Dos hombres subieron al templo a orar; uno era Fariseo y el otro recaudador de impuestos.

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

11 E l Fariseo puesto en pie, oraba para sí de esta manera: ‘Dios, te doy gracias porque no soy como los demás hombres: estafadores, injustos, adúlteros; ni aun como este recaudador de impuestos.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

12 Y o ayuno dos veces por semana; doy el diezmo de todo lo que gano.’

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

13 P ero el recaudador de impuestos, de pie y a cierta distancia, no quería ni siquiera alzar los ojos al cielo, sino que se golpeaba el pecho, diciendo: ‘Dios, ten piedad de mí, pecador.’

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

14 L es digo que éste descendió a su casa justificado pero aquél no; porque todo el que se engrandece será humillado, pero el que se humilla será engrandecido.” Jesús y los Niños

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

15 Y traían a Jesús aun a los niños muy pequeños para que los tocara. Al ver esto los discípulos, los reprendían.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

16 P ero Jesús, llamándolos a su lado, dijo: “Dejen que los niños vengan a Mí, y no se lo impidan, porque de los que son como éstos es el reino de Dios.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

17 E n verdad les digo, que el que no recibe el reino de Dios como un niño, no entrará en él.” El Joven Rico

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

18 C ierto hombre prominente Le preguntó a Jesús: “Maestro bueno, ¿qué haré para heredar la vida eterna?”

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

19 J esús le respondió: “¿Por qué Me llamas bueno? Nadie es bueno, sino sólo uno, Dios.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

20 T ú sabes los mandamientos: ‘ No cometas adulterio, No mates, No hurtes, No des falso testimonio, Honra a tu padre y a tu madre.’”

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

21 “ Todo esto lo he guardado desde mi juventud,” dijo el hombre.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

22 C uando Jesús oyó esto, le dijo: “Te falta todavía una cosa; vende todo lo que tienes y reparte entre los pobres, y tendrás tesoro en los cielos; y ven, sígueme.”

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

23 P ero al oír esto, se puso muy triste, pues era sumamente rico.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

24 M irándolo Jesús, dijo: “¡Qué difícil es que entren en el reino de Dios los que tienen riquezas!

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

25 P orque es más fácil que un camello pase por el ojo de una aguja, que el que un rico entre en el reino de Dios.”

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

26 L os que oyeron esto, dijeron: “¿Y quién podrá salvarse?”

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

27 “ Lo imposible para los hombres es posible para Dios,” respondió Jesús.

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

28 Y Pedro dijo: “Nosotros hemos dejado todo y Te hemos seguido.”

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 E ntonces El les contestó: “En verdad les digo, que no hay nadie que haya dejado casa, o mujer, o hermanos, o padres o hijos por la causa del reino de Dios,

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

30 q ue no reciba muchas veces más en este tiempo, y en el siglo venidero, la vida eterna.” Jesús Anuncia Su Muerte por Tercera Vez

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

31 T omando aparte a los doce discípulos, Jesús les dijo: “Miren, subimos a Jerusalén, y se cumplirán todas las cosas que están escritas por medio de los profetas acerca del Hijo del Hombre.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

32 P ues será entregado a los Gentiles, y será objeto de burla, afrentado y escupido;

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

33 y Lo azotarán, y después Lo matarán, y al tercer día resucitará.”

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

34 P ero ellos no comprendieron nada de esto. Este dicho les estaba encubierto, y no entendían lo que se les decía. Curación de un Ciego

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

35 A conteció que al acercarse Jesús a Jericó, un ciego estaba sentado junto al camino mendigando.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

36 A l oír que pasaba una multitud, preguntaba qué era aquello.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

37 Y le informaron que pasaba Jesús de Nazaret.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

38 E ntonces gritó: “¡Jesús, Hijo de David, ten misericordia de mí!”

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

39 Y los que iban delante lo reprendían para que se callara, pero él gritaba mucho más: “¡Hijo de David, ten misericordia de mí!”

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

40 J esús se detuvo y ordenó que lo trajeran; y cuando estuvo cerca, le preguntó:

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

41 “ ¿Qué deseas que haga por ti?” “Señor, que recobre la vista,” contestó el ciego.

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

42 J esús entonces le dijo: “Recibe la vista, tu fe te ha sanado.”

Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

43 A l instante recobró la vista y Lo seguía glorificando a Dios. Cuando toda la gente vio aquello, dieron gloria a Dios.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.