1 O ye, oh Señor, una causa justa; atiende a mi clamor; Presta oído a mi oración, que no es de labios engañosos.

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

2 Q ue de Tu presencia venga mi vindicación; Que Tus ojos vean lo que es justo.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

3 T ú has probado mi corazón, Me has visitado de noche; Me has puesto a prueba y nada hallaste. He resuelto que mi boca no peque.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

4 E n cuanto a las obras de los hombres, por la palabra de Tus labios Yo me he guardado de los caminos de los violentos.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

5 M is pasos se han mantenido firmes en Tus sendas. No han resbalado mis pies.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

6 Y o Te he invocado, oh Dios, porque Tú me responderás; Inclina a mí Tu oído, escucha mi palabra.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

7 M uestra maravillosamente Tu misericordia, Oh, Salvador de los que se refugian a Tu diestra Huyendo de los que se levantan contra ellos.

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

8 G uárdame como a la niña de Tus ojos; Escóndeme a la sombra de Tus alas

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

9 D e los impíos que me despojan, De mis enemigos mortales que me rodean.

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

10 H an cerrado su insensible corazón; Hablan arrogantemente con su boca.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

11 A hora han cercado nuestros pasos; Fijan sus ojos para echar nos por tierra,

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

12 C omo león que ansía despedazar, Como leoncillo que acecha en los escondites.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

13 L evántate, Señor, sal a su encuentro, derríbalo; Con Tu espada libra mi alma del impío.

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

14 L íbrame de los hombres, con Tu mano, oh Señor, De los hombres del mundo, cuya herencia está en esta vida, Y cuyo vientre llenas de Tu tesoro. Se llenan de hijos, Y dejan lo que les abunda a sus pequeños.

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

15 E n cuanto a mí, en justicia contemplaré Tu rostro; Al despertar, me saciaré cuando contemple Tu semblante.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!