1 H ay un tiempo señalado para todo, y hay un tiempo para cada suceso bajo el cielo:

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

2 T iempo de nacer, y tiempo de morir; Tiempo de plantar, y tiempo de arrancar lo plantado;

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

3 T iempo de matar, y tiempo de curar; Tiempo de derribar, y tiempo de edificar;

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

4 T iempo de llorar, y tiempo de reír; Tiempo de lamentarse, y tiempo de bailar;

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

5 T iempo de lanzar piedras, y tiempo de recoger piedras; Tiempo de abrazar, y tiempo de rechazar el abrazo;

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

6 T iempo de buscar, y tiempo de dar por perdido; Tiempo de guardar, y tiempo de desechar;

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

7 T iempo de rasgar, y tiempo de coser; Tiempo de callar, y tiempo de hablar;

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

8 T iempo de amar, y tiempo de odiar; Tiempo de guerra, y tiempo de paz.

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

9 ¿ Qué saca el trabajador de aquello en que se afana ?

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

10 H e visto la tarea que Dios ha dado a los hijos de los hombres para que en ella se ocupen.

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

11 E l ha hecho todo apropiado a su tiempo. También ha puesto la eternidad en sus corazones, sin embargo el hombre no descubre la obra que Dios ha hecho desde el principio hasta el fin.

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

12 S é que no hay nada mejor para ellos que regocijarse y hacer el bien en su vida;

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

13 a demás, sé que todo hombre que coma y beba y vea lo bueno en todo su trabajo, que eso es don de Dios.

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

14 S é que todo lo que Dios hace será perpetuo; No hay nada que añadirle Y no hay nada que quitarle. Dios ha obrado así Para que delante de El teman (reverencien) los hombres.

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

15 L o que es, ya ha sido, Y lo que será, ya fue, Porque Dios busca lo que ha pasado.

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

16 A un he visto más bajo el sol: Que en el lugar del derecho está la impiedad, Y en el lugar de la justicia está la iniquidad.

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

17 Y o me dije: “Al justo como al impío juzgará Dios,” Porque hay un tiempo para cada cosa y para cada obra.

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

18 M e dije también en cuanto a los hijos de los hombres: “Ciertamente Dios los ha probado para que vean que son como los animales.”

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

19 P orque la suerte de los hijos de los hombres y la suerte de los animales es la misma: como muere el uno así muere el otro. Todos tienen un mismo aliento de vida; el hombre no tiene ventaja sobre los animales, porque todo es vanidad.

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

20 T odos van a un mismo lugar. Todos han salido del polvo Y todos vuelven al polvo.

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

21 ¿ Quién sabe si el aliento de vida del hombre asciende hacia arriba y el aliento de vida del animal desciende hacia abajo, a la tierra?

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

22 H e visto que no hay nada mejor para el hombre que gozarse en sus obras, porque ésa es su suerte. Porque ¿quién le hará ver lo que ha de suceder después de él ?

І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...