1 У слышь, Господи, мольбу мою о справедливости; прислушайся к крику моему! Внемли молитве из нелживых уст!

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

2 Д а придет от Тебя оправдание мне. Пусть увидят правду глаза Твои.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

3 Т ы изучил мое сердце, испытал меня ночью; Ты испытал меня, но не нашел вины; уста мои не грешат.

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

4 Ч то же до дел других, то по слову из Твоих уст я себя сохранил от путей притеснителя.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

5 С топы мои шли по Твоим путям, мои ноги не оступались.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

6 Я взываю к Тебе, Боже, ведь Ты мне ответишь, прислушайся ко мне, молитву мою услышь.

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

7 Я ви мне чудо милости Твоей, Ты, правой рукой Своей спасающий тех, кто ищет у Тебя прибежища от врага.

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

8 Б ереги меня как зеницу ока, в тени Своих крыльев сохрани меня

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

9 о т нечестивых, ополчившихся на меня, от смертельных врагов, обступивших меня.

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

10 З акрыты для жалости их сердца, и уста их надменное говорят.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

11 О ни выслеживали меня, а теперь меня окружают; сторожат глаза их удобный миг, чтобы на землю меня повергнуть.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

12 О ни словно голодный лев, словно лев, что в засаде ждет.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

13 Г осподи, восстань, предстань пред ними! повергни их Своим мечом, избавь меня от нечестивых;

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

14 С воей рукою, о Господь, спаси от людей – людей этого мира, чья доля лишь в этой жизни. Пусть наполнится чрево их тем, что Ты для них припас, пусть у детей их излишек останется, пусть внукам своим отдадут оставшееся.

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

15 А я в праведности увижу Твое лицо; пробудившись, буду насыщаться образом Твоим.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!