1 Ж ители Иерусалима сделали Охозию, младшего сына Иорама, царем вместо него, потому что люди, которые ворвались вместе с арабами в лагерь, перебили всех его старших сыновей. Так над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

2 О хозии было двадцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия; она была внучкой Омри.

Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.

3 О н тоже ходил путями дома Ахава, потому что мать была ему советницей на злые дела.

Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.

4 О н делал зло в глазах Господа по примеру дома Ахава, потому что после смерти его отца, они стали его советниками ему на погибель.

І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.

5 Э то их совету он следовал, отправляясь с царем Израиля Иорамом, сыном Ахава, под Рамот Галаадский воевать против Хазаила, царя Арама. Арамеи ранили Иорама,

Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.

6 и он вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, нанесенных ему при Рамоте, в битве с Хазаилом, царем Арама. Тогда иудейский царь Охозия, сын Иорама, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.

І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.

7 Н о в воле Бога было то, чтобы гибель Охозии произошла во время его прихода к Иораму. Когда Охозия пришел, он вышел с Иорамом навстречу Ииую, сыну Нимши, которого Господь помазал, чтобы истребить дом Ахава.

І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.

8 И сполняя приговор дому Ахава, Ииуй нашел приближенных Иудеи и племянников Охозии, которые сопровождали Охозию, и перебил их.

І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.

9 З атем он отправился на поиски Охозии, и его люди схватили Охозию, когда тот прятался в Самарии. Он был приведен к Ииую и казнен. Его удостоили похорон, потому что говорили: «Он был сыном Иосафата, который всем сердцем искал Господа». Так из дома Охозии не осталось никого, кто был бы в силах удержать царскую власть. Попытка Аталии истребить дом Давида (4 Цар. 11: 1-3)

І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.

10 К огда Аталия, мать Охозии, увидела, что ее сын мертв, она встала и убила всю царскую семью дома Иуды.

А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...

11 Н о Иосавеф, дочь царя Иорама, взяла Иоаша, сына Охозии, выкрала его из среды царских сыновей, которых должны были убить, и спрятала его вместе с кормилицей в спальне. Так Иосавеф, дочь царя Иорама и жена священника Иодая, сестра Охозии, укрыла ребенка от Аталии, и та не смогла его убить.

А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.

12 О н прятался у них в Божьем храме шесть лет, пока Аталия правила страной.

І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.