1 Я спою Любимому моему песню о Его винограднике: Виноградник был у Любимого моего на плодородном холме.

Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.

2 О н окопал его, от камней очистил и засадил лучшими лозами. Он построил в нем сторожевую башню и вытесал давильный пресс. Он ждал от него хороших ягод – но принес он дикие плоды.

І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!

3 – Теперь вы, жители Иерусалима и народ Иудеи, рассудите Меня с Моим виноградником.

Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 Ч то еще можно было сделать для него, чего Я еще не сделал? Когда ждал Я хороших плодов, почему он принес дикие?

що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?

5 Т еперь Я скажу вам, что Я сделаю с Моим виноградником: отниму у него ограду, и он будет опустошен; разрушу его стену, и он будет вытоптан.

А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,

6 Я сделаю его пустошью, не будут его ни подрезать, ни вскапывать; зарастет он терновником и колючками. Я повелю облакам не проливаться на него дождем.

зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!

7 В иноградник Господа Сил есть дом Израиля, и народ Иудеи – Его любимый сад. Он ждал правосудия, но увидел кровопролитие, ждал праведности, но услышал горестный крик. Шестикратное горе и суд

Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

8 Г оре вам, прибавляющие дом к дому и поле к полю, пока не останется больше места, словно на земле живете вы одни!

Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!

9 Г осподь Сил сказал мне вслух: – Большие дома будут опустошены, прекрасные особняки останутся без жителей.

В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.

10 В иноградник в десять участков принесет только бат вина, хомер семян – лишь ефу зерна.

Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.

11 Г оре тем, кто встает ранним утром и идет за хмельным питьем, кто до самого вечера разгорячается вином!

Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!

12 Н а пирах у них арфы и лиры, бубны, свирели, вино, но о делах Господа они не думают, не вникают в деяния Его рук.

І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.

13 П оэтому мой народ пойдет в плен из-за недостатка ведения; его знать умрет от голода, его чернь будет томиться жаждой.

Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...

14 Р асширится мир мертвых и без меры разверзнет пасть; сойдет туда и знать, и чернь, все крикуны и бражники.

Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 У нижены будут люди, смирится всякий, и глаза надменных потупятся.

І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,

16 Н о Господь Сил Своим правосудием возвысится, святой Бог Своей праведностью явит Свою святость.

а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!

17 И овцы будут пастись, как на своих пастбищах, ягнята будут кормиться среди разоренных домов богачей.

І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.

18 Г оре тем, кто обольщен грехом и, словно впрягшись в повозку, тянет за собой беззаконие.

Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,

19 О ни говорят: «Пусть Бог поспешит, пусть ускорит дело Свое, чтобы мы его увидели. Пусть приблизится, пусть исполнится замысел Святого Израиля, чтобы мы его узнали».

та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!

20 Г оре тем, кто зовет зло добром, а добро – злом, тьму считает светом, а свет – тьмой, горькое считает сладким, а сладкое – горьким.

Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!

21 Г оре тем, кто мудр в своих глазах и разумен сам пред собой.

Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!

22 Г оре тем, кто доблестен пить вино и силен смешивать крепкие напитки,

Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,

23 к то оправдывает виновного за взятку, но лишает правосудия невиновного!

що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...

24 З а это, как языки огня съедают солому и пламя пожирает сено, сгниют их корни и цветы их разлетятся, как прах; ведь они отвергли Закон Господа Сил, и презрели слово Святого Израилева.

Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 З а это вспыхнет Господень гнев на Его народ; Он поднимет руку Свою на них и поразит их. Вздрогнут горы, и будут их трупы точно отбросы на улицах. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

26 О н поднимает знамя, призывая дальние народы, свистом созывает тех, кто на краях земли. И вот, они идут – быстро и стремительно.

І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,

27 Н икто из них не устанет и не споткнется, никто не задремлет и не заснет; ни пояс у них на бедрах не развяжется, ни ремешок на сандалиях не лопнет.

немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.

28 О стры у них стрелы, все луки у них туги. Кремню подобны копыта их коней, урагану подобны колеса их колесниц.

Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.

29 И х рык точно львиный, они ревут, как молодые львы; рычат, хватая добычу, уносят ее, и никто не отнимет.

Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!

30 В тот день они взревут над добычей словно ревом моря. И если кто посмотрит на землю, то увидит тьму и горе; и облака застят свет.

І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...