1 И другое зло я видел под солнцем, и оно часто встречается среди людей:

Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

2 Б ог дает человеку богатство, имущество и славу, так что у него есть все, чего бы он ни пожелал, но Бог не дает ему пользоваться этим, вместо него пользуется чужой. Это суета, это ужасное зло.

Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

3 У человека может быть сотня детей, и он может прожить много лет, но сколько бы он ни прожил, если он не мог насладиться своим счастьем и не был даже погребен, то я сказал бы, что выкидыш счастливее его,

Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

4 п отому что он приходит напрасно и уходит во тьму, и во тьме скрывается имя его.

Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

5 В ыкидыш даже солнца не видел и не знал, но ему покойнее, чем тому человеку,

ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

6 к оторый не насладился своим счастьем, хоть бы он и прожил две тысячи лет. В итоге они оба пойдут в одно и то же место.

А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

7 В се усилия человека, чтобы наполнить свой желудок, но голод возвращается вновь и вновь.

Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

8 К акое же тогда преимущество у мудрого над глупым, и что приобретает бедняк, даже если он знает как вести себя с другими?

Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

9 Л учше радоваться тому, что имеешь, чем желать того, что не имеешь. И это тоже суета, это – погоня за ветром.

Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

10 В сему, что существует, уже дано имя. и что есть человек, уже давно известно. Он не может препираться с Тем, Кто сильнее его.

Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

11 Ч ем больше слов, тем меньше смысла, и какая в этом польза человеку?

бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

12 В едь кто знает, что хорошо для человека в течение немногих и суетных дней его жизни, которые проходят словно тень? И кто может сказать человеку, что будет после него под солнцем?

Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?