1 – Горе пастухам, которые губят и разгоняют овец Моего стада! – возвещает Господь.
Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
2 П оэтому так говорит Господь, Бог Израиля, пастухам, которые пасут Мой народ: – Это вы рассеяли Мою отару, разогнали ее и не позаботились о ней, и Я накажу вас за ваши злодеяния, – возвещает Господь. –
Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
3 Я Сам соберу уцелевших из Моей отары со всех стран, куда Я их изгнал, и верну их в их загоны, где они будут плодиться и размножаться.
А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
4 Я поставлю над ними пастухов, которые будут пасти их, и они больше не будут знать ни страха, ни трепета, и не будут больше пропадать, – возвещает Господь.
І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
5 – Непременно настанут дни, – возвещает Господь, – когда Я воздвигну для Давида праведную Ветвь, Царя, Который будет править мудро и вершить в стране справедливость и правосудие.
Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
6 В Его дни Иуда будет спасен, и Израиль будет жить в безопасности. Вот имя, которым Его назовут: «Господь – наша праведность».
За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
7 – Итак, непременно настанут дни, – возвещает Господь, – когда не будут больше говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел израильтян из Египта», –
Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
8 а будут говорить: «Верно, как и то, что жив Господь, Который вывел и привел потомков дома Израиля из северных земель и из всех стран, куда Он изгнал их». Тогда они будут жить в своей земле. Осуждение лжепророков
а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
9 О пророках. Сердце во мне разрывается, все мои кости дрожат. Я словно пьяный, как человек, которого одолело вино. И это из-за Господа, из-за Его святых слов.
Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
10 З емля полна распутников, поэтому она высыхает под проклятием, и пастбища сгорели в пустыне. Путь их зол, и их сила – несправедлива.
Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
11 – Пророки и священники – безбожники; даже в Моем доме нахожу Я их беззакония, – возвещает Господь. –
Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
12 З а это их путь станет скользким; они будут ввергнуты во тьму и там упадут. Я нашлю на них беду, когда придет год их наказания, – возвещает Господь. –
Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
13 В самарийских пророках Я вижу нечто отвратительное: именем Баала они пророчествовали и сбили с пути народ Мой Израиль.
А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
14 И в пророках Иерусалима Я вижу нечто ужасное: они изменяют, живут во лжи и руки злодеев поддерживают, чтобы никто не отвратился от злодейства. Все они стали Мне, как Содом, жители Иерусалима – как Гоморра.
А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
15 П оэтому так говорит Господь Сил о пророках: – Горькой пищей их накормлю, напою их отравленной водой за то, что от пророков Иерусалима нечестие расходится по всей стране.
Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
16 Т ак говорит Господь Сил: – Не слушайте слов, что говорят вам пророки, – они обнадеживают вас напрасно. Они говорят вам то, что им пригрезилось, а не от Господних уст.
Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
17 О ни твердят тем, кто Меня презирает: «Господь говорит: У вас будет мир», – а всем, кто живет по упрямству своих сердец, они говорят: «Беда не придет к вам».
Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
18 Н о кто из них стоял в совете Господнем, чтобы видеть и слышать слово Его? Кто внимал Его слову и слышал Его?
А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
19 В от, буря Господня разразится яростью,– сильный смерч закружится над головами нечестивых.
Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...
20 Г нев Господень не утихнет, пока не исполнит, пока не осуществит замыслов Его сердца. В последующие дни вы ясно это поймете.
Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!
21 Я этих пророков не посылал, а они прибежали; Я с ними не говорил, а они пророчествовали.
Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
22 Н о если бы они стояли в Моем совете, то возвещали бы Моему народу Мои слова, чтобы он отвратился от своих злых путей и злодеяний.
А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
23 Р азве Я Бог только вблизи, а вдали – не Бог? – возвещает Господь. –
Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
24 Р азве может кто-нибудь спрятаться в укромном месте, чтобы Я его не увидел? – возвещает Господь. – Разве не Я наполняю небо и землю? – возвещает Господь.
Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
25 – Я слышал, что говорят пророки, которые пророчествуют от Моего Имени ложь. Они говорят: «Я видел сон! Я видел сон!»
Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...
26 К ак долго будет это продолжаться? Исправятся ли сердца пророков, которые пророчествуют ложь и обман своего сердца?
Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
27 О ни думают, что сны, которые они рассказывают друг другу, заставят Мой народ забыть Мое Имя, как их отцы забыли Мое Имя из-за поклонения Баалу.
Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.
28 П усть тот пророк, который видел сон, рассказывает его как сон, а тот, у кого Мое слово, передает его верно. Что общего у мякины с зерном? – возвещает Господь. –
Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29 Р азве Мое слово не подобно огню, – возвещает Господь, – и молоту, что раскалывает скалу?
Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?
30 П отому Я против пророков, – возвещает Господь, – что крадут друг у друга Мои слова.
Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
31 Д а, Я против пророков, – возвещает Господь, – что болтают своим языком, заявляя: «Господь возвещает».
Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
32 Д а, Я против тех, кто пророчествует лживые сны, – возвещает Господь. – Они рассказывают свои сны и сбивают Мой народ с пути своими обманами и безрассудством, хотя Я не посылал их и не повелевал им. Они не приносят этому народу ни малейшей пользы, – возвещает Господь.
Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....
33 Е сли кто-нибудь из народа, пророк или священник спросят тебя: «Каким пророчеством обременил тебя Господь?» – отвечай: «Вы – Мое бремя. Я вас покину, – возвещает Господь». –
А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
34 Е сли пророк, священник или кто-нибудь из народа скажет: «Вот бремя от Господа», – то Я накажу этого человека и его дом.
А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
35 П усть спрашивают друг у друга и брат у брата: «Каков Господень ответ?» – или: «Что сказал Господь?» –
Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
36 н о не упоминайте впредь «бремя от Господа», потому что слова всякого становятся его бременем, и вы искажаете этим слова живого Бога, Господа Сил, нашего Бога.
А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
37 Г оворите пророку так: «Что тебе ответил Господь?» – или: «Что сказал Господь?»
Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
38 А если вы будете говорить «Бремя от Господа», то вот, что говорит Господь: «Вы произносите эти слова, “Бремя от Господа”, хотя Я сказал вам не говорить “Бремя от Господа”.
Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
39 З а это Я совершенно забуду и отвергну вас от Себя вместе с этим городом, который Я дал вам и вашим предкам.
тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...
40 Я покрою вас позором навеки – бесчестием навеки, которое не позабудется.
І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...