1 К огда Санбаллату, Товии, арабу Гешему и прочим нашим врагам донесли, что я отстроил стену и в ней не осталось ни одного незаделанного пролома (хотя к тому времени я еще не поставил двери ворот),

І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

2 С анбаллат и Гешем послали сказать мне: – Давай встретимся в одном из селений на равнине Оно. Но они замышляли причинить мне зло,

то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...

3 и я послал к ним вестников с таким ответом: – Я занят важной работой и не могу прийти. Зачем останавливать работу из-за того, чтобы пойти к вам?

І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

4 Ч етыре раза они присылали ко мне с этим посланием, и четыре раза я давал им этот ответ.

І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

5 Т огда в пятый раз Санбаллат отправил ко мне с этим же посланием своего слугу. В руке у него было незапечатанное письмо,

І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

6 в котором было написано: «Среди народов ходит слух, и Гешем говорит, что ты и иудеи замышляете восстать, и поэтому ты строишь стену. По этим слухам, ты собираешься стать их царем

А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

7 и даже назначил пророков, чтобы возвещать о себе в Иерусалиме: “В Иудее есть царь!” Этот слух дойдет до царя. Итак, приходи, давай вместе посоветуемся».

Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!

8 Я послал ему ответ: «Нет никакой правды в том, что ты говоришь. Все это ты выдумываешь сам».

І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...

9 В се они старались запугать нас, думая: «Их руки слишком ослабнут, чтобы делать эту работу, и она не будет завершена». Но я молился: – Укрепи мои руки.

Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

10 О днажды я пришел в дом Шемаи, сына Делаи, внука Мегетавела, который заперся в своем доме. Он сказал: – Давай встретимся в доме Божьем, внутри храма, и запрем храмовые двери, потому что тебя придут убить, и придут ночью!

І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...

11 Н о я сказал: – Разве такой человек, как я, может бежать? Может ли такой, как я, пойти в храм, чтобы спасти свою жизнь? Не пойду!

Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!

12 Я понимал, что Бог не посылал его, и он пророчествовал против меня, потому что его наняли Товия и Санбаллат.

І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...

13 Е го наняли запугать меня, чтобы я согрешил, сделав так, а они бы лишили меня доброго имени и упрекали бы меня.

Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

14 В спомни, Боже мой, Товию и Санбаллата, по их делам; вспомни еще и пророчицу Ноадию и прочих пророков, которые пытались меня запугать. Завершение восстановления стены

Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

15 С тена была завершена в двадцать пятый день месяца элула, за пятьдесят два дня.

І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.

16 К огда об этом услышали все наши враги, все окрестные народы испугались и потеряли свою самоуверенность, потому что поняли, что эта работа была сделана с помощью нашего Бога.

І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

17 Е ще в те дни знать Иудеи посылала много писем Товии, а письма Товии приходили к ним.

Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

18 В едь многие в Иудее были связаны с ним клятвой, потому что он был зятем Шекании, сына Араха, а его сын Иоханан женился на дочери Мешуллама, сына Берехии.

Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

19 О ни даже говорили при мне о его добрых делах, а после пересказывали ему то, что я сказал. А Товия присылал письма, чтобы меня запугать.

І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.