1 И саак позвал Иакова, благословил его и дал ему такой наказ: – Не женись на хананеянке.

І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.

2 Н емедленно отправляйся в Паддан-Арам, в дом отца твоей матери Бетуила. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери.

Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

3 Д а благословит тебя Бог Всемогущий и сделает тебя плодовитым и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов.

А Бог Всемогутній поблагословить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, і ти станеш громадою народів.

4 Д а наделит Он тебя и твоих потомков благословением Авраама, чтобы ты приобрел во владение землю, на которой ты ныне живешь как пришелец; землю, которую Бог дал Аврааму.

І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.

5 П отом Исаак простился с Иаковом, и он пошел в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила, брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

6 И сав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: «Не женись на хананеянке»,

І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,

7 и что Иаков послушался отца и мать и пошел в Паддан-Арам.

і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

8 Т огда Исав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исааку.

І побачив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

9 И он пошел к Измаилу и взял себе в жены, помимо тех, которые у него уже были, Махалату, сестру Невайота, дочь Измаила, сына Авраама. Сон Иакова в Вефиле и обещание Божье

і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

10 И аков оставил Вирсавию и направился в Харран.

І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

11 Д ойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лег спать.

І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

12 Е му приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхом достигала неба, и ангелы Бога поднимались и спускались по ней.

І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.

13 Н ад ней стоял Господь и говорил: – Я – Господь, Бог твоего отца Авраама и Бог Исаака; землю, на которой ты сейчас лежишь, Я дам тебе и твоим потомкам.

І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.

14 Т вои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твое потомство.

І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.

15 Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню все, что обещал тебе.

І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.

16 П роснувшись, Иаков подумал: «Истинно, на этом месте Господь, а я и не знал».

І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!

17 Е му было страшно, и он сказал: – Как устрашает это место! Не иначе, как здесь дом Бога, и это – врата небес.

І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.

18 И аков поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком и возлил на него масло.

І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

19 О н назвал это место Вефиль, хотя в начале тот город назывался Луз.

І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

20 З атем Иаков дал клятву, сказав: – Если Бог будет со мной и сохранит меня в этом странствии, даст мне хлеба в пищу и одежду на плечи,

І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

21 т ак что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Господь будет моим Богом,

і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,

22 т о этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и будет здесь Божьим домом, и от всего, что Ты даешь мне, я дам Тебе десятую часть.

і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!