1 Ч еловек строит планы, а ответ языка – от Господа.

Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

2 В се пути человека пред глазами его чисты, но Господь оценивает побуждения.

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

3 В веряй свое дело Господу, и осуществится задуманное тобой

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

4 Г осподь создал все для Своей цели – даже злодея на день беды.

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

5 Г осподь гнушается всех надменных. Твердо знай: они не останутся безнаказанными.

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

6 Л юбовь и верность искупают грех; и страх перед Господом уводит от зла.

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

7 К огда пути человека угодны Господу, Он даже врагов его с ним примиряет.

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

8 Л учше немногое с праведностью, чем большие доходы с неправедностью.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

9 Ч еловек обдумывает свой путь, но Господь направляет его шаги.

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10 Ц арь говорит по внушению свыше; уста его не должны извращать правосудие.

Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11 В ерные весы и безмены – от Господа; и все гири в сумке – от Него.

Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12 Ц ари гнушаются злодеяниями, ведь престол утверждается праведностью.

Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13 Ц арям угодны правдивые уста, они любят говорящих истину.

Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 Ц арский гнев – вестник смерти, но мудрец его успокоит.

Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15 К огда лицо царя проясняется – это жизнь; его милость подобна облаку с весенним дождем.

У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16 П риобретать мудрость гораздо лучше, чем золото; лучше приобретать разум, нежели серебро.

Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17 Д орога праведных уводит от зла; тот, кто хранит свой путь, бережет свою жизнь.

Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18 Г ордость предшествует гибели, надменность духа – падению.

Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19 Л учше быть кротким духом и среди бедняков, чем делить добычу с надменными.

Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20 В нимательный к наставлению преуспеет, и блажен полагающийся на Господа.

Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21 М удрого сердцем зовут понимающим, и приятная речь прибавит убедительности.

Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

22 Р азум – источник жизни для имеющих его, а глупость – кара глупцам.

Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

23 Р азум мудрого делает его речь рассудительной и придает словам его убедительности.

Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

24 П риятные слова – медовые соты, сладки для души и для тела целебны.

Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 Б ывает путь, который кажется человеку прямым, но в конце его – пути смерти.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

26 Ж ивот работника работает за него; его подгоняет его же голод.

Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 Н егодяй умышляет зло, речь его, словно огонь палящий.

Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

28 Л укавый человек сеет раздор, и сплетня разлучает близких друзей.

Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

29 Л юбящий насилие обольщает ближнего своего и на путь недобрый его уводит.

Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 К то щурится, тот замышляет превратное; поджимающий губы делает зло.

Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 С едина – это славы венец; что достигается праведной жизнью.

Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

32 Т ерпеливый лучше воина, владеющий собой, лучше завоевателя города.

Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

33 Б росают жребий в полу одежды, но любое решение его – от Господа.

За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.