1 Я говорю истину и не лгу, как и подобает последователю Христа. Об этом свидетельствует моя совесть, руководимая Святым Духом.

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

2 М не очень грустно, и сердце мое полно бесконечной боли:

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

3 я бы предпочел сам быть проклятым и отлученным от Христа ради моих братьев, родных мне по крови

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 – израильтян. Ведь они получили сыновние права, славу и заветы с Богом, им были даны Закон, богослужение и Его обещания.

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

5 И з этого народа произошли праотцы, от них по человеческой природе происходит Христос – Бог над всеми, благословенный вовеки. Аминь.

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

6 Н о это не означает, что слово Божье осталось неисполненным, потому что не все израильтяне – истинный Израиль.

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

7 И не все потомки Авраама являются его истинными детьми. Написано: «Через Исаака ты будешь иметь потомство, которое Я тебе обещал».

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

8 Д ругими словами, не дети, рожденные естественным образом являются детьми Божьими, а дети, чье рождение было результатом Его обещания, и есть потомки Авраама.

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

9 О бещание же было дано в таких словах: «В назначенное время Я вернусь, и у Сарры будет сын».

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

10 Н о не только это. У обоих сыновей Ревекки был один и тот же отец – наш отец Исаак.

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

11 Н о еще до рождения близнецов и до того, как они сделали что-либо хорошее или плохое (чтобы выбор Божий

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

12 з ависел не от их дел, а только от самого Призывающего), Ревекке было сказано: «Старший будет служить младшему».

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

13 К ак об этом и написано: «Я полюбил Иакова, а Исава возненавидел».

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

14 Ч то же это значит? Может, Бог несправедлив? Нет!

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

15 О н сказал Моисею: «Я помилую того, кого помилую, и пожалею того, кого пожалею».

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

16 П оэтому, имеет значение не желание или усилие человека, а милость Божья.

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 В Писании Бог говорит фараону: «Я возвысил тебя для того, чтобы показать на тебе Мою силу и чтобы Имя Мое стало известно по всей земле».

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

18 П оэтому Бог проявляет милость к тем, к кому Он Сам хочет, и ожесточает тех, кого хочет ожесточить. Милость Божья и Его гнев

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

19 К то-то, может, скажет мне: «Тогда почему же Он нас обвиняет? Кто может противостоять Его воле?»

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

20 Н о кто ты такой, человек, чтобы спорить с Богом? Разве говорит изделие тому, кто его сотворил: «Почему ты меня сделал таким?»

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

21 Р азве не вправе горшечник сделать из одного и того же куска глины утварь для почетного употребления и для низкого?

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

22 А что, если Бог, желая показать гнев и явить Свою силу, долго терпит тех, кто вызывает Его гнев и приготовлен к уничтожению?

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

23 Ч то если Он делает это для того, чтобы проявить богатство Своей славы к тем, к кому Он хочет проявить милость и кого Он приготовил для славы, –

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

24 к нам, призванным Им не только из иудеев, но и из язычников?

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 К ак Он и говорит через пророка Осию: «Я назову Моим народом не Мой народ; и нелюбимую – любимой»,

Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

26 и : «Там, где им было сказано: вы не Мой народ, – они будут названы сынами живого Бога».

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

27 И саия восклицает об Израиле: «Хотя израильтяне числом, как песок морской, лишь остаток будет спасен.

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

28 Г осподь решительно и быстро приведет в исполнение Свой приговор над землей».

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

29 И как еще говорил Исаия в своем пророчестве: «Если бы Господь Сил не оставил нам нескольких уцелевших, то мы уподобились бы Содому, стали бы как Гоморра». Неверие Израиля

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

30 Ч то же нам теперь сказать? Язычники, которые и не стремились к праведности, получили праведность, благодаря своей вере.

Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 И зраиль же, стремившийся к праведности через исполнение Закона, так и не достиг ее.

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 П очему? Потому что они стремились получить ее не по вере, а по делам. Они споткнулись о «камень преткновения».

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

33 О б этом написано: «Вот Я кладу на Сионе Камень, о Который споткнутся, Скалу, из-за Которой они упадут, но верующий в Него никогда не будет постыжен».

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!