1 О Господи, Бог отмщения, Бог отмщения, яви Себя!

Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

2 П однимись, Судья вселенной, воздай гордым по их делам.

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

3 Г осподи, как долго еще? Как долго еще нечестивые будут торжествовать?

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

4 О ни произносят свои дерзкие речи; превозносятся все злодеи.

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

5 О ни сокрушают Твой народ и угнетают Твое наследие.

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

6 О ни убивают вдов и чужеземцев, и умерщвляют сирот,

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

7 и говорят: «Господь не увидит, и не обратит внимание Бог Иакова».

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

8 О бразумьтесь, глупые люди! Когда вы поумнеете, невежды?

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

9 Д авший ухо разве не услышит? Сотворивший глаз разве не увидит?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

10 Н аказывающий народы разве не обличит? Он учит человека знанию,

Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

11 п оэтому знает человеческие помыслы, Господь знает, что они – всего лишь суета.

Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

12 Б лагословен человек, которого Ты, Господи, наставляешь и учишь Своему Закону,

Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

13 ч тобы дать ему покой в дни бедствия, пока не выкопана будет яма нечестивому.

щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

14 В едь не покинет Господь народа Своего и наследия Своего не бросит.

бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

15 С уд возвратится к справедливости, и все правые сердцем последуют ему.

бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

16 К то постоит за меня против нечестивых? И кто встанет за меня против злодеев?

Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

17 Е сли бы не был Господь мне помощником, поселилась бы моя душа в земле молчания.

Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

18 К огда я сказал: «Колеблется моя нога», Твоя милость, Господи, поддержала меня.

Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

19 С реди многих моих скорбей Твое утешение радует душу мою.

Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

20 С танет ли близ Тебя престол губителей, издающий несправедливые законы?

Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

21 Т олпятся они вокруг души праведника и осуждают невинную кровь.

Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

22 Н о Господь – моя защита, и мой Бог – скала моего убежища.

і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

23 О братит на них их же злодеяние и в их же беззаконии истребит их; истребит их Господь, наш Бог.

і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!