1 – Говорю вам истину: тот, кто входит в овечий загон не через ворота, а проникает другим путем, тот вор и разбойник.

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

2 Н о кто входит через ворота, тот настоящий пастух этих овец.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

3 С торож открывает ему ворота, и овцы слышат его голос. Он зовет своих овец по именам и выводит их.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

4 К огда он выведет всех своих, то идет впереди них, и овцы идут за ним, потому что знают его голос.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

5 О ни никогда не пойдут за чужим, они убегут от него, потому что не знают его голоса.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

6 И исус использовал эту притчу, но они не поняли, о чем Он говорил.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

7 Т огда Иисус сказал: – Говорю вам истину: Я – дверь для овец.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

8 В се, кто приходили до Меня, – воры и разбойники, и овцы их не послушали.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 Я – дверь: кто входит через Меня, тот будет спасен. Он сможет входить и выходить и найдет пастбище.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 В ор приходит только для того, чтобы украсть, убить и разрушить, а Я пришел, чтобы дать жизнь, и притом в избытке.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

11 Я – хороший пастух. Хороший пастух отдает жизнь свою за овец.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12 Н аемному пастуху овцы не принадлежат, и, когда он видит, что пришел волк, он бросает овец и убегает. Тогда волк хватает овец и разгоняет все стадо.

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13 Н аемник убегает, потому что он нанят и не заботится об овцах.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 Я – хороший пастух. Я знаю Своих, и они знают Меня.

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 Т ак же и Отец знает Меня, и Я знаю Отца. Я отдаю жизнь Мою за овец.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16 У Меня есть и другие овцы, не из этого загона, их Я тоже должен привести. Они тоже будут послушны Моему голосу, и будет одно стадо и один пастух.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

17 О тец любит Меня потому, что Я отдаю Свою жизнь, чтобы потом опять взять ее.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

18 Н икто ее у Меня не может отнять, Я отдаю ее добровольно. У Меня есть власть отдать ее и взять ее опять. Так было Мне определено Моим Отцом.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

19 П осле этих слов мнения слушавших иудеев опять разделились.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

20 М ногие говорили: – Он одержимый и бредит, зачем Его слушать?

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

21 Д ругие говорили: – Одержимый так бы не говорил. Разве может демон открывать глаза слепым? Религиозные вожди расспрашивают Иисуса в храме

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

22 В Иерусалиме наступил праздник Обновления храма. Была зима.

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

23 И исус ходил по храму в колоннаде Соломона.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

24 В округ Него собрался народ. – Сколько Ты еще будешь держать нас в недоумении? – говорили они. – Если Ты Христос, то так и скажи нам.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

25 И исус ответил: – Я уже говорил вам, но вы не поверили. Обо Мне свидетельствуют дела, которые Я совершаю от Имени Моего Отца.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

26 В ы же не верите Мне потому, что вы не из Моих овец.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

27 М ои овцы слышат Мой голос, Я знаю их, и они идут за Мной.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

28 Я даю им жизнь вечную, и они никогда не погибнут, их у Меня никто не отнимет.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

29 О тец Мой, Который дал их Мне, превыше всех, и никто не может забрать их из рук Моего Отца.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

30 Я и Отец – одно.

Я й Отець Ми одне!

31 Т огда иудеи опять схватили камни, чтобы побить Его,

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

32 н о Иисус сказал им: – Я показал вам много добрых дел от Отца. За какое из них вы хотите побить Меня камнями?

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

33 И удеи ответили: – Мы Тебя не за это хотим побить камнями, а за кощунство, потому что Ты, человек, выдаешь Себя за Бога.

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

34 И исус ответил: – Разве в вашем Законе не написано: «Я сказал: вы – боги»?

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

35 Е сли богами названы те, кому было дано слово Божье, а Писание не может быть упразднено,

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

36 т о как же вы смеете говорить, что Тот, Кого Бог освятил и послал в мир, кощунствует, потому что Я сказал: «Я – Сын Бога»?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

37 Е сли Я не делаю то же, что делает Мой Отец, – не верьте Мне.

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

38 Е сли же Я совершаю дела Моего Отца, то даже если вы не верите Моим словам, верьте делам, чтобы вы поняли и знали, что Отец во Мне и Я в Нем.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

39 О ни опять попытались схватить Его, но Он ушел у них из рук.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

40 З атем Иисус отправился на другую сторону Иордана, туда, где Иоанн раньше крестил, и там оставался.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

41 Т уда к Нему приходило много людей. – Хотя Иоанн и не творил ни одного знамения, но все, что Иоанн говорил о Нем, верно, – говорили они.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

42 И многие там поверили в Иисуса.

І багато-хто ввірували в Нього там.