1 V erily, verily, I say unto you, He that entereth not by the door into the fold of the sheep, but climbeth up some other way, the same is a thief and a robber.

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

2 B ut he that entereth in by the door is the shepherd of the sheep.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

3 T o him the porter openeth; and the sheep hear his voice: and he calleth his own sheep by name, and leadeth them out.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

4 W hen he hath put forth all his own, he goeth before them, and the sheep follow him: for they know his voice.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

5 A nd a stranger will they not follow, but will flee from him: for they know not the voice of strangers.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

6 T his parable spake Jesus unto them: but they understood not what things they were which he spake unto them.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

7 J esus therefore said unto them again, Verily, verily, I say unto you, I am the door of the sheep.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

8 A ll that came before me are thieves and robbers: but the sheep did not hear them.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 I am the door; by me if any man enter in, he shall be saved, and shall go in and go out, and shall find pasture.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 T he thief cometh not, but that he may steal, and kill, and destroy: I came that they may have life, and may have it abundantly.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

11 I am the good shepherd: the good shepherd layeth down his life for the sheep.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12 H e that is a hireling, and not a shepherd, whose own the sheep are not, beholdeth the wolf coming, and leaveth the sheep, and fleeth, and the wolf snatcheth them, and scattereth them:

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13 h e fleeth because he is a hireling, and careth not for the sheep.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 I am the good shepherd; and I know mine own, and mine own know me,

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 e ven as the Father knoweth me, and I know the Father; and I lay down my life for the sheep.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16 A nd other sheep I have, which are not of this fold: them also I must bring, and they shall hear my voice: and they shall become one flock, one shepherd.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

17 T herefore doth the Father love me, because I lay down my life, that I may take it again.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

18 N o one taketh it away from me, but I lay it down of myself. I have power to lay it down, and I have power to take it again. This commandment received I from my Father.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

19 T here arose a division again among the Jews because of these words.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

20 A nd many of them said, He hath a demon, and is mad; why hear ye him?

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

21 O thers said, These are not the sayings of one possessed with a demon. Can a demon open the eyes of the blind?

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

22 A nd it was the feast of the dedication at Jerusalem:

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

23 i t was winter; and Jesus was walking in the temple in Solomon's porch.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

24 T he Jews therefore came round about him, and said unto him, How long dost thou hold us in suspense? If thou art the Christ, tell us plainly.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

25 J esus answered them, I told you, and ye believe not: the works that I do in my Father's name, these bear witness of me.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

26 B ut ye believe not, because ye are not of my sheep.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

27 M y sheep hear my voice, and I know them, and they follow me:

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

28 a nd I give unto them eternal life; and they shall never perish, and no one shall snatch them out of my hand.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

29 M y Father, who hath given them unto me, is greater than all; and no one is able to snatch them out of the Father's hand.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

30 I and the Father are one.

Я й Отець Ми одне!

31 T he Jews took up stones again to stone him.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

32 J esus answered them, Many good works have I showed you from the Father; for which of those works do ye stone me?

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

33 T he Jews answered him, For a good work we stone thee not, but for blasphemy; and because that thou, being a man, makest thyself God.

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

34 J esus answered them, Is it not written in your law, I said, ye are gods?

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

35 I f he called them gods, unto whom the word of God came (and the scripture cannot be broken),

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

36 s ay ye of him, whom the Father sanctified and sent into the world, Thou blasphemest; because I said, I am the Son of God?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

37 I f I do not the works of my Father, believe me not.

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

38 B ut if I do them, though ye believe not me, believe the works: that ye may know and understand that the Father is in me, and I in the Father.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

39 T hey sought again to take him: and he went forth out of their hand.

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

40 A nd he went away again beyond the Jordan into the place where John was at the first baptizing; and there be abode.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

41 A nd many came unto him; and they said, John indeed did no sign: but all things whatsoever John spake of this man were true.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

42 A nd many believed on him there.

І багато-хто ввірували в Нього там.