1 N ow after these things the Lord appointed seventy others, and sent them two and two before his face into every city and place, whither he himself was about to come.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 A nd he said unto them, The harvest indeed is plenteous, but the laborers are few: pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send forth laborers into his harvest.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

3 G o your ways; behold, I send you forth as lambs in the midst of wolves.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

4 C arry no purse, no wallet, no shoes; and salute no man on the way.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

5 A nd into whatsoever house ye shall enter, first say, Peace be to this house.

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

6 A nd if a son of peace be there, your peace shall rest upon him: but if not, it shall turn to you again.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

7 A nd in that same house remain, eating and drinking such things as they give: for the laborer is worthy of his hire. Go not from house to house.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 A nd into whatsoever city ye enter, and they receive you, eat such things as are set before you:

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

9 a nd heal the sick that are therein, and say unto them, The kingdom of God is come nigh unto you.

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

10 B ut into whatsoever city ye shall enter, and they receive you not, go out into the streets thereof and say,

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 E ven the dust from your city, that cleaveth to our feet, we wipe off against you: nevertheless know this, that the kingdom of God is come nigh.

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

12 I say unto you, it shall be more tolerable in that day for Sodom, than for that city.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

13 W oe unto thee, Chorazin! woe unto thee, Bethsaida! for if the mighty works had been done in Tyre and Sidon, which were done in you, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

14 B ut it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment, than for you.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

15 A nd thou, Capernaum, shalt thou be exalted unto heaven? thou shalt be brought down unto Hades.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

16 H e that heareth you heareth me; and he that rejecteth you rejecteth me; and he that rejecteth me rejecteth him that sent me.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

17 A nd the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject unto us in thy name.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

18 A nd he said unto them, I beheld Satan fallen as lightning from heaven.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 B ehold, I have given you authority to tread upon serpents and scorpions, and over all the power of the enemy: and nothing shall in any wise hurt you.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

20 N evertheless in this rejoice not, that the spirits are subject unto you; but rejoice that your names are written in heaven.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

21 I n that same hour he rejoiced in the Holy Spirit, and said, I thank thee, O Father, Lord of heaven and earth, that thou didst hide these things from the wise and understanding, and didst reveal them unto babes: yea, Father; for so it was well-pleasing in thy sight.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 A ll things have been delivered unto me of my Father: and no one knoweth who the Son is, save the Father; and who the Father is, save the Son, and he to whomsoever the Son willeth to reveal him.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

23 A nd turning to the disciples, he said privately, Blessed are the eyes which see the things that ye see:

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

24 f or I say unto you, that many prophets and kings desired to see the things which ye see, and saw them not; and to hear the things which ye hear, and heard them not.

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

25 A nd behold, a certain lawyer stood up and made trial of him, saying, Teacher, what shall I do to inherit eternal life?

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

26 A nd he said unto him, What is written in the law? how readest thou?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

27 A nd he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thy mind; and thy neighbor as thyself.

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

28 A nd he said unto him, Thou hast answered right: this do, and thou shalt live.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

29 B ut he, desiring to justify himself, said unto Jesus, And who is my neighbor?

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

30 J esus made answer and said, A certain man was going down from Jerusalem to Jericho; and he fell among robbers, who both stripped him and beat him, and departed, leaving him half dead.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

31 A nd by chance a certain priest was going down that way: and when he saw him, he passed by on the other side.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

32 A nd in like manner a Levite also, when he came to the place, and saw him, passed by on the other side.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

33 B ut a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was: and when he saw him, he was moved with compassion,

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

34 a nd came to him, and bound up his wounds, pouring on them oil and wine; and he set him on his own beast, and brought him to an inn, and took care of him.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

35 A nd on the morrow he took out two shillings, and gave them to the host, and said, Take care of him; and whatsoever thou spendest more, I, when I come back again, will repay thee.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

36 W hich of these three, thinkest thou, proved neighbor unto him that fell among the robbers?

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

37 A nd he said, He that showed mercy on him. And Jesus said unto him, Go, and do thou likewise.

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

38 N ow as they went on their way, he entered into a certain village: and a certain woman named Martha received him into her house.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

39 A nd she had a sister called Mary, who also sat at the Lord's feet, and heard his word.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

40 B ut Martha was cumbered about much serving; and she came up to him, and said, Lord, dost thou not care that my sister did leave me to serve alone? bid her therefore that she help me.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

41 B ut the Lord answered and said unto her, Martha, Martha, thou art anxious and troubled about many things:

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

42 b ut one thing is needful: for Mary hath chosen the good part, which shall not be taken away from her.

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...