1 R emember, O Jehovah, what is come upon us: Behold, and see our reproach.

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 O ur inheritance is turned unto strangers, Our houses unto aliens.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 W e are orphans and fatherless; Our mothers are as widows.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 W e have drunken our water for money; Our wood is sold unto us.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 O ur pursuers are upon our necks: We are weary, and have no rest.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 W e have given the hand to the Egyptians, And to the Assyrians, to be satisfied with bread.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 O ur fathers sinned, and are not; And we have borne their iniquities.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 S ervants rule over us: There is none to deliver us out of their hand.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 W e get our bread at the peril of our lives, Because of the sword of the wilderness.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 O ur skin is black like an oven, Because of the burning heat of famine.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 T hey ravished the women in Zion, The virgins in the cities of Judah.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 P rinces were hanged up by their hand: The faces of elders were not honored.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 T he young men bare the mill; And the children stumbled under the wood.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 T he elders have ceased from the gate, The young men from their music.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 T he joy of our heart is ceased; Our dance is turned into mourning.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 T he crown is fallen from our head: Woe unto us! for we have sinned.

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 F or this our heart is faint; For these things our eyes are dim;

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 F or the mountain of Zion, which is desolate: The foxes walk upon it.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 T hou, O Jehovah, abidest for ever; Thy throne is from generation to generation.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 W herefore dost thou forget us for ever, And forsake us so long time?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 T urn thou us unto thee, O Jehovah, and we shall be turned; Renew our days as of old.

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 B ut thou hast utterly rejected us; Thou art very wroth against us.

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...