1 A good name is better than precious oil; and the day of death, than the day of one's birth.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 I t is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 S orrow is better than laughter; for by the sadness of the countenance the heart is made glad.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 T he heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 I t is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 F or as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 S urely extortion maketh the wise man foolish; and a bribe destroyeth the understanding.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 B etter is the end of a thing than the beginning thereof; and the patient in spirit is better than the proud in spirit.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 B e not hasty in thy spirit to be angry; for anger resteth in the bosom of fools.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 S ay not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not inquire wisely concerning this.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 W isdom is as good as an inheritance; yea, more excellent is it for them that see the sun.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 F or wisdom is a defence, even as money is a defence; but the excellency of knowledge is, that wisdom preserveth the life of him that hath it.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 I n the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yea, God hath made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything that shall be after him.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 A ll this have I seen in my days of vanity: there is a righteous man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his evil-doing.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 B e not righteous overmuch; neither make thyself overwise: why shouldest thou destroy thyself?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 B e not overmuch wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 I t is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from that withdraw not thy hand: for he that feareth God shall come forth from them all.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 W isdom is a strength to the wise man more than ten rulers that are in a city.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 S urely there is not a righteous man upon earth, that doeth good, and sinneth not.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 A lso take not heed unto all words that are spoken, lest thou hear thy servant curse thee;

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 f or oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 A ll this have I proved in wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 T hat which is, is far off and exceeding deep; who can find it out?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I turned about, and my heart was set to know and to search out, and to seek wisdom and the reason of things, and to know that wickedness is folly, and that foolishness is madness.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 A nd I find more bitter than death the woman whose heart is snares and nets, and whose hands are bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 B ehold, this have I found, saith the Preacher, laying one thing to another, to find out the account;

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 w hich my soul still seeketh, but I have not found: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 B ehold, this only have I found: that God made man upright; but they have sought out many inventions.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...