1 M ejor es la buena fama que el buen perfume, y mejor el día de la muerte que el día del nacimiento.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 M ejor es ir a la casa del luto que a la casa del banquete, porque aquello es el fin de todos los hombres, y el que vive lo tendrá presente en su corazón.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 M ejor es el pesar que la risa, porque con la tristeza del rostro se enmienda el corazón.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 E l corazón de los sabios está en la casa del luto, mas el corazón de los insensatos, en la casa donde reina la alegría.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 M ejor es oír la reprensión del sabio que la canción de los necios,

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 p orque la risa del necio es como el crepitar de los espinos debajo de la olla. Y también esto es vanidad.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 C iertamente la opresión hace enloquecer al sabio, y las dádivas corrompen el corazón.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 M ejor es el fin del negocio que su principio; mejor es el sufrido de espíritu que el altivo de espíritu.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 N o te apresures en tu espíritu a enojarte, porque el enojo reposa en el seno de los necios.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 N unca digas: «¿Cuál es la causa de que los tiempos pasados fueron mejores que estos?», porque nunca hay sabiduría en esta pregunta.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 B uena es la ciencia con herencia, y provechosa para los que ven el sol;

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 p orque escudo es la ciencia y escudo es el dinero; pero más ventajosa es la sabiduría, porque da vida a sus poseedores.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 M ira la obra de Dios. ¿Quién podrá enderezar lo que él torció?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 E n el día del bien goza del bien, y en el día de la adversidad, reflexiona. Dios hizo tanto el uno como el otro, a fin de que el hombre no sepa qué trae el futuro.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 T odo esto he visto en los días de mi vanidad. Justo hay que perece pese a su justicia, y hay malvado que pese a su maldad alarga sus días.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 N o seas demasiado justo, ni sabio en exceso; ¿por qué habrás de destruirte?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 N o quieras hacer mucho mal, ni seas insensato; ¿por qué habrás de morir antes de tu tiempo?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 B ueno es que tomes esto, sin apartar de aquello tu mano; porque el que teme a Dios saldrá bien de todo.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 L a sabiduría fortalece al sabio más que diez poderosos que haya en una ciudad.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 C iertamente no hay en la tierra hombre tan justo, que haga el bien y nunca peque.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 T ampoco apliques tu corazón a todas las cosas que se dicen, para que no oigas a tu siervo cuando habla mal de ti;

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 p orque tu corazón sabe que tú también hablaste mal de otros muchas veces.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 T odas estas cosas probé con sabiduría, diciendo: «¡Seré sabio!»; pero la sabiduría se apartó de mí.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 Y a está lejos lo que fue; y lo muy profundo, ¿quién lo hallará?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 M e volví entonces, y apliqué mi corazón a saber, examinar y buscar la sabiduría y la razón, para conocer la maldad de la insensatez y el desvarío del error.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 Y más amarga que la muerte he hallado a la mujer cuyo corazón es trampas y redes, y sus manos ligaduras. El que agrada a Dios escapará de ella, pero el pecador queda en ella preso.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 H e aquí, dice el Predicador, que pesando las cosas una por una para dar con la razón de ellas,

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 h e hallado lo que aún busca mi alma, sin haberlo encontrado: Un hombre entre mil he hallado, pero ni una sola mujer entre todas.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 H e aquí, solamente esto he hallado: que Dios hizo al hombre recto, pero él se buscó muchas perversiones.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...