1 ¿ Por qué, Dios, nos has desechado para siempre? ¿Por qué se ha encendido tu furor contra las ovejas de tu prado?

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

2 A cuérdate de tu congregación, la que adquiriste desde tiempos antiguos, la que redimiste para hacerla la tribu de tu herencia; este monte Sión, donde has habitado.

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

3 D irige tus pasos a las ruinas eternas, a todo el mal que el enemigo ha hecho en el santuario.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

4 T us enemigos vociferan en medio de tus asambleas; han puesto sus estandartes por señal.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

5 S on como los que levantan el hacha en medio de tupido bosque,

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

6 y ahora con hachas y martillos han quebrado todas sus entalladuras.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

7 H an puesto a fuego tu santuario, han profanado y echado a tierra el tabernáculo de tu nombre.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

8 D ijeron en su corazón: «¡Destruyámoslos de una vez!» ¡Han quemado en la tierra todas las moradas de Dios!

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

9 N o vemos ya nuestras señales; no hay más profeta, ni hay entre nosotros quien sepa hasta cuándo.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 ¿ Hasta cuándo, Dios, nos insultará el angustiador? ¿Ha de blasfemar el enemigo perpetuamente contra tu nombre?

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

11 ¿ Por qué retraes tu mano? ¿Por qué escondes tu diestra en tu seno?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

12 P ero Dios es mi rey desde tiempo antiguo; el que obra salvación en medio de la tierra.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

13 D ividiste el mar con tu poder; quebraste en las aguas cabezas de monstruos.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

14 A plastaste las cabezas del Leviatán y lo diste por comida a los habitantes del desierto.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

15 A briste la fuente y el río; secaste ríos impetuosos.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

16 T uyo es el día, tuya también es la noche; tú estableciste la luna y el sol.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 T ú fijaste todos los términos de la tierra; el verano y el invierno tú los formaste.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

18 A cuérdate de esto: que el enemigo ha afrentado a Jehová y un pueblo insensato ha blasfemado contra tu nombre.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

19 ¡ No entregues a las fieras el alma de tu tórtola! ¡No olvides para siempre la vida de tus pobres!

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

20 ¡ Mira al pacto, porque los lugares tenebrosos de la tierra están llenos de habitaciones de violencia!

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

21 N o vuelva avergonzado el abatido; ¡el afligido y el menesteroso alabarán tu nombre!

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

22 ¡ Levántate, Dios! ¡Aboga tu causa! ¡Acuérdate de cómo el insensato te insulta cada día!

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

23 N o olvides los gritos de tus enemigos; sube sin cesar el alboroto de los que se levantan contra ti.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!