1 V erdad digo en Cristo, no miento, y mi conciencia me da testimonio en el Espíritu Santo,

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

2 q ue tengo gran tristeza y continuo dolor en mi corazón,

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

3 p orque deseara yo mismo ser anatema, separado de Cristo, por amor a mis hermanos, los que son mis parientes según la carne;

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 q ue son israelitas, de los cuales son la adopción, la gloria, el pacto, la promulgación de la Ley, el culto y las promesas.

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

5 A ellos también pertenecen los patriarcas, de los cuales, según la carne, vino Cristo, el cual es Dios sobre todas las cosas, bendito por los siglos. Amén.

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

6 N o que la palabra de Dios haya fallado, porque no todos los que descienden de Israel son israelitas,

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

7 n i por ser descendientes de Abraham, son todos hijos suyos, sino: «En Isaac te será llamada descendencia.»

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

8 E sto es: no son hijos de Dios los hijos según la carne, sino que son contados como descendencia los hijos según la promesa,

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

9 p ues la palabra de la promesa es ésta: «Por este tiempo vendré y Sara tendrá un hijo.»

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

10 P ero no sólo esto, pues también Rebeca concibió de un solo hombre, de Isaac nuestro padre.

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

11 N o habían aún nacido, ni habían hecho aún ni bien ni mal (para que el propósito de Dios conforme a la elección permaneciera, no por las obras sino por el que llama),

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

12 c uando Dios le dijo a Rebeca: «El mayor servirá al menor.»

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

13 C omo está escrito: «A Jacob amé, mas a Esaú aborrecí.»

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

14 ¿ Qué, pues, diremos? ¿Que hay injusticia en Dios? ¡De ninguna manera!,

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

15 p ues a Moisés dice: «Tendré misericordia del que yo tenga misericordia y me compadeceré del que yo me compadezca.»

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

16 A sí que no depende del que quiere, ni del que corre, sino de Dios que tiene misericordia,

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 p orque la Escritura dice al faraón: «Para esto mismo te he levantado, para mostrar en ti mi poder y para que mi nombre sea anunciado por toda la tierra.»

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

18 D e manera que de quien quiere, tiene misericordia, y al que quiere endurecer, endurece.

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

19 P ero me dirás: «¿Por qué, pues, inculpa? ¿Quién ha resistido a su voluntad?»

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

20 P ero tú, hombre, ¿quién eres, para que alterques con Dios? ¿Dirá el vaso de barro al que lo formó: «Por qué me has hecho así»?

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

21 ¿ Acaso no tiene potestad el alfarero sobre el barro para hacer de la misma masa un vaso para honra y otro para deshonra?

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

22 ¿ Y qué, si Dios, queriendo mostrar su ira y hacer notorio su poder, soportó con mucha paciencia los vasos de ira preparados para destrucción?

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

23 É l, para hacer notorias las riquezas de su gloria, las mostró para con los vasos de misericordia que había preparado de antemano para gloria.

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

24 A estos también ha llamado, es decir, a nosotros, no sólo de los judíos, sino también de los gentiles.

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 C omo también en Oseas dice: «Llamaré pueblo mío al que no era mi pueblo, y a la no amada, amada.

Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

26 Y en el lugar donde se les dijo: “Vosotros no sois pueblo mío”, allí serán llamados “hijos del Dios viviente”.»

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

27 T ambién Isaías proclama acerca de Israel: «Aunque el número de los hijos de Israel fuera como la arena del mar, tan sólo el remanente será salvo,

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

28 p orque el Señor ejecutará su sentencia sobre la tierra con justicia y prontitud.»

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

29 Y como antes dijo Isaías: «Si el Señor de los ejércitos no nos hubiera dejado descendencia, como Sodoma habríamos venido a ser, y a Gomorra seríamos semejantes.» La justicia que es por fe

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

30 ¿ Qué, pues, diremos? Que los gentiles, que no iban tras la justicia, han alcanzado la justicia, es decir, la justicia que es por fe;

Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 m ientras Israel, que iba tras una ley de justicia, no la alcanzó.

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 ¿ Por qué? Porque iban tras ella no por fe, sino dependiendo de las obras de la Ley, de modo que tropezaron en la piedra de tropiezo,

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

33 c omo está escrito: «He aquí pongo en Sión piedra de tropiezo y roca de caída; y el que crea en él, no será defraudado.»

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!