1 E ntonces respondió Job y dijo:

А Йов відповів та й сказав:

2 « Oíd atentamente mi palabra y, al menos, dadme consuelo.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

3 T oleradme, y yo hablaré; y burlaos después que haya hablado.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

4 ¿ Acaso me quejo yo de algún hombre? ¿Por qué mi espíritu no habrá de angustiarse?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

5 M iradme, espantaos y tapaos la boca con la mano.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

6 A un yo mismo me horrorizo al acordarme y el temblor estremece mi cuerpo.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

7 » ¿Por qué viven los impíos y envejecen, y aun crecen sus riquezas?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

8 S u linaje se robustece ante su vista y sus descendientes están delante de sus ojos.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

9 S us casas están libres de temor, ningún azote de Dios viene sobre ellos.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 S us toros engendran sin fallar y sus vacas paren sin que su cría se malogre.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 S alen sus pequeñuelos como en manada, sus hijos andan saltando.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 S altan al son del tamboril y de la cítara, se regocijan al son de la flauta.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 P asan sus días en prosperidad y en paz descienden al seol,

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 p ese a que dicen a Dios: “Apártate porque no queremos conocer tus caminos.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 ¿ Quién es el Todopoderoso para que lo sirvamos? ¿De qué nos aprovechará que oremos a él?”

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 P ero el bien de ellos no está en sus propias manos. ¡Lejos esté de mí el consejo de los malvados!

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 » ¡Cuántas veces apagada es la lámpara de los impíos y sobre ellos viene su quebranto, y Dios en su ira les reparte dolores!

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 S on como la paja delante del viento, como el tamo que arrebata el torbellino.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 ¡ Dios guarda su violencia para los hijos de ellos! ¡Él le dará su merecido, para que aprenda!

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 V erá con sus propios ojos su quebranto y beberá de la ira del Todopoderoso.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 ¿ Qué deleite tendrá él de su casa después de sí, cuando se haya cortado la cuenta de sus meses?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 ¿ Enseñará alguien a Dios sabiduría, cuando es él quien juzga a los que están elevados?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 U no muere en la plenitud de su vigor, del todo próspero y en paz;

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 s us vasijas están llenas de leche y sus huesos rellenos de tuétano.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 O tro, en cambio, muere con el ánimo amargado, sin haber comido jamás con gusto.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 P ero ambos por igual yacerán en el polvo, cubiertos de gusanos.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 » Yo conozco vuestros pensamientos y lo que en vuestra imaginación forjáis contra mí.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 P orque decís: “¿Qué hay de la casa del príncipe y de la morada donde viven los malvados?”

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 ¿ No habéis preguntado a los que pasan por el camino? ¿No habéis conocido su respuesta,

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 q ue el malo es preservado en el día de la destrucción y que estará a salvo en el día de la ira?

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 ¿ Quién le denunciará en su cara su camino? Por lo que él hizo, ¿quién le dará su merecido?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 ¡ Lo llevarán al cementerio y velarán sobre su túmulo!

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 L os terrones del valle le serán dulces; en pos de él desfila todo el mundo, y antes de él, una muchedumbre incontable.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 ¡ Cuán vano es el consuelo que me dais! Vuestras respuestas son pura falacia.»

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...