1 А Йов відповів та й сказав:

2 У важно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

3 П еретерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

4 Х іба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

5 О берніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

7 Ч ого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

8 Н асіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

9 Д оми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 С пинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 В они випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 В они голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 П ровадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 Щ о таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 Т а не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 Я к часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 В они будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 Б ог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 Н ехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 Я ке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 Ч и буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 О цей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 д іжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 т а порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 Т ож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 Б ож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 Т ож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 щ о буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 Х то йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 С киби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...