1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.