1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Mejor es un bocado seco y con él tranquilidad, que una casa llena de banquetes con discordia.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

El siervo prudente prevalecerá sobre el hijo sin honra, y con los hermanos participará de la herencia.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

El crisol es para la plata y el horno para el oro, pero el Señor prueba los corazones.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

El malhechor escucha a los labios perversos, el mentiroso presta atención a la lengua detractora.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

El que se mofa del pobre afrenta a su Hacedor; el que se regocija de la desgracia no quedará sin castigo.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Corona de los ancianos son los hijos de los hijos, y la gloria de los hijos son sus padres.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

No convienen al necio las palabras elocuentes; mucho menos al príncipe los labios mentirosos.

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Talismán es el soborno a los ojos de su dueño; dondequiera que se vuelva, prospera.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

El que cubre una falta busca afecto, pero el que repite el asunto separa a los mejores amigos.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

La reprensión penetra más en el que tiene entendimiento que cien azotes en el necio.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

El rebelde sólo busca el mal, y un cruel mensajero se enviará contra él.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Mejor es encontrarse con una osa privada de sus cachorros, que con un necio en su necedad.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Al que devuelve mal por bien, el mal no se apartará de su casa.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

El comienzo de la contienda es como el soltar de las aguas; deja, pues, la riña antes de que empiece.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

El que justifica al impío, y el que condena al justo, ambos son igualmente abominación al Señor.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

¿De qué sirve el precio en la mano del necio para comprar sabiduría cuando no tiene entendimiento ?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

En todo tiempo ama el amigo, y el hermano nace para tiempo de angustia.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

El hombre falto de entendimiento se compromete, y sale fiador a favor de su prójimo.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

El que ama la transgresión, ama la contienda; el que alza su puerta, busca la destrucción.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

El de corazón perverso nunca encuentra el bien, y el de lengua pervertida cae en el mal.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

El que engendra un necio, para su tristeza lo engendra, y el padre del necio no tiene alegría.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

El corazón alegre es buena medicina, pero el espíritu quebrantado seca los huesos.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

El impío recibe soborno bajo el manto, para pervertir las sendas del derecho.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

En presencia del que tiene entendimiento está la sabiduría, pero los ojos del necio están en los extremos de la tierra.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

El hijo necio es pesadumbre de su padre, y amargura para la que lo dio a luz.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Ciertamente no es bueno multar al justo, ni golpear a los nobles por su rectitud.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

El que retiene sus palabras tiene conocimiento, y el de espíritu sereno es hombre entendido.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Aun el necio, cuando calla, es tenido por sabio, cuando cierra los labios, por prudente.