1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Combate, oh Señor, a los que me combaten; ataca a los que me atacan.

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Echa mano del broquel y del escudo, y levántate en mi ayuda.

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Empuña también la lanza y el hacha para enfrentarte a los que me persiguen; di a mi alma: Yo soy tu salvación.

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Sean avergonzados y confundidos los que buscan mi vida; sean puestos en fuga y humillados los que traman el mal contra mí.

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Sean como paja delante del viento, con el ángel del Señor acosándo los.

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Sea su camino tenebroso y resbaladizo, con el ángel del Señor persiguiéndolos.

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Porque sin causa me tendieron su red; sin causa cavaron fosa para mi alma.

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Que venga destrucción sobre él sin darse cuenta, y la red que él mismo tendió lo prenda, ¡que caiga en esa misma destrucción!

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Y mi alma se regocijará en el Señor; en su salvación se gozará.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Dirán todos mis huesos: Señor, ¿quién como tú, que libras al afligido de aquel que es más fuerte que él, sí, al afligido y al necesitado de aquel que lo despoja ?

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Se levantan testigos malvados, y de lo que no sé me preguntan.

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Me devuelven mal por bien para aflicción de mi alma.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Pero yo, cuando ellos estaban enfermos, vestía de cilicio; humillé mi alma con ayuno, y mi oración se repetía en mi pecho.

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Como por mi amigo, como por mi hermano, andaba de aquí para allá; como el que está de duelo por la madre, enlutado me encorvaba.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Pero ellos se alegraron en mi tropiezo, y se reunieron; los agresores, a quienes no conocía, se juntaron contra mí; me despedazaban sin cesar.

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Como bufones impíos en una fiesta, rechinaban sus dientes contra mí.

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

¿Hasta cuándo, Señor, estarás mirando ? Rescata mi alma de sus estragos, mi única vida de los leones.

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

En la gran congregación te daré gracias; entre mucha gente te alabaré.

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

No permitas que se regocijen a costa mía los que injustamente son mis enemigos, ni que guiñen el ojo con malicia los que sin causa me aborrecen.

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Porque ellos no hablan paz, sino que piensan palabras engañosas contra los pacíficos de la tierra,

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

y abrieron bien grande su boca contra mí; dijeron: ¡Ajá, ajá, nuestros ojos lo han visto!

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Tú lo has visto, Señor, no calles; Señor, no estés lejos de mí.

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Despierta y levántate para mi defensa y para mi causa, Dios mío y Señor mío.

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Júzgame conforme a tu justicia, oh Señor, Dios mío; que no se rían de mí.

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Que no digan en su corazón: ¡Ajá, lo que queríamos! Que no digan: ¡Lo hemos devorado!

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Sean avergonzados y humillados a una los que se alegran de mi mal; cúbranse de vergüenza y deshonra los que se engrandecen contra mí.

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Canten de júbilo y regocíjense los que favorecen mi vindicación; y digan continuamente: Engrandecido sea el Señor, que se deleita en la paz de su siervo.

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Y mi lengua hablará de tu justicia y de tu alabanza todo el día.