1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Oh Dios, con nuestros oídos hemos oído, nuestros padres nos han contado la obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tú con tu mano echaste fuera las naciones, y a ellos los plantaste. Afligiste a los pueblos, y a ellos los hiciste crecer.

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Pues no por su espada tomaron posesión de la tierra, ni su brazo los salvó, sino tu diestra y tu brazo, y la luz de tu presencia, porque te complaciste en ellos.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Tú eres mi Rey, oh Dios; manda victorias a Jacob.

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Contigo rechazaremos a nuestros adversarios; en tu nombre hollaremos a los que contra nosotros se levanten.

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Porque yo no confiaré en mi arco, ni me salvará mi espada;

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

pues tú nos has salvado de nuestros adversarios, y has avergonzado a los que nos aborrecen.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

En Dios nos hemos gloriado todo el día, y por siempre alabaremos tu nombre. (Selah )

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Sin embargo, tú nos has rechazado y nos has confundido, y no sales con nuestros ejércitos.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Nos haces retroceder ante el adversario, y los que nos aborrecen tomaron botín para sí.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Nos entregas como ovejas para ser devorados, y nos has esparcido entre las naciones.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Vendes a tu pueblo a bajo precio, y no te has beneficiado con su venta.

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Nos haces el oprobio de nuestros vecinos, escarnio y burla de los que nos rodean.

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Nos pones por proverbio entre las naciones, causa de risa entre los pueblos.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Todo el día mi ignominia está delante de mí, y la vergüenza de mi rostro me ha abrumado,

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

por la voz del que me reprocha y vitupera, por la presencia del enemigo y del vengativo.

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Todo esto nos ha sobrevenido, pero no nos hemos olvidado de ti, ni hemos faltado a tu pacto.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

No se ha vuelto atrás nuestro corazón, ni se han desviado nuestros pasos de tu senda;

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

sin embargo, nos has quebrantado en la región de los chacales, y nos has cubierto con la sombra de la muerte.

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Si nos hubiéramos olvidado del nombre de nuestro Dios, o extendido nuestras manos a un dios extraño,

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

¿no se habría dado cuenta Dios de esto? Pues El conoce los secretos del corazón.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Pero por causa tuya nos matan cada día; se nos considera como ovejas para el matadero.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

¡Despierta! ¿Por qué duermes, Señor ? ¡Levántate! No nos rechaces para siempre.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

¿Por qué escondes tu rostro y te olvidas de nuestra aflicción y de nuestra opresión ?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

Porque nuestra alma se ha hundido en el polvo; nuestro cuerpo está pegado a la tierra.

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

¡Levántate! Sé nuestra ayuda, y redímenos por amor de tu misericordia.