1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

Cuando se acercaron a Jerusalén y llegaron a Betfagé, junto al monte de los Olivos, Jesús entonces envió a dos discípulos,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

diciéndoles: Id a la aldea que está enfrente de vosotros, y enseguida encontraréis un asna atada y un pollino con ella; desatad la y traédme los.

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

Y si alguien os dice algo, decid: “El Señor los necesita”; y enseguida los enviará.

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Esto sucedió para que se cumpliera lo dicho por medio del profeta, cuando dijo:

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Decid a la hija de Sion: “ Mira, tu Rey viene a ti, humilde y montado en un asna, y en un pollino, hijo de bestia de carga.”

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

Entonces fueron los discípulos e hicieron tal como Jesús les había mandado,

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

y trajeron el asna y el pollino; pusieron sobre ellos sus mantos, y Jesús se sentó encima.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

La mayoría de la multitud tendió sus mantos en el camino; otros cortaban ramas de los árboles y las tendían por el camino.

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

Y las multitudes que iban delante de El, y las que iban detrás, gritaban, diciendo: ¡Hosanna al Hijo de David! ¡ Bendito el que viene en el nombre del Señor! ¡Hosanna en las alturas!

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

Cuando El entró en Jerusalén, toda la ciudad se agitó, y decían: ¿Quién es éste?

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

Y las multitudes contestaban: Este es el profeta Jesús, de Nazaret de Galilea. Jesús echa a los mercaderes del templo

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

Y entró Jesús en el templo y echó fuera a todos los que compraban y vendían en el templo, y volcó las mesas de los cambistas y los asientos de los que vendían las palomas.

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

Y les dijo: Escrito está: “ Mi casa sera llamada casa de oracion ”, pero vosotros la estáis haciendo cueva de ladrones.

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

Y en el templo se acercaron a El los ciegos y los cojos, y los sanó.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

Pero cuando los principales sacerdotes y los escribas vieron las maravillas que había hecho, y a los muchachos que gritaban en el templo y que decían: ¡Hosanna al Hijo de David!, se indignaron

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

y le dijeron: ¿Oyes lo que éstos dicen? Y Jesús les respondió: Sí, ¿nunca habéis leído: “ De la boca de los pequeños y de los niños de pecho te has preparado alabanza ”?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

Y dejándolos, salió fuera de la ciudad, a Betania, y se hospedó allí. La higuera estéril

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

Por la mañana, cuando regresaba a la ciudad, tuvo hambre.

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

Y al ver una higuera junto al camino, se acercó a ella, pero no halló nada en ella sino sólo hojas, y le dijo: Nunca jamás brote fruto de ti. Y al instante se secó la higuera.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

Al ver esto, los discípulos se maravillaron y decían: ¿Cómo es que la higuera se secó al instante?

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

Respondiendo Jesús, les dijo: En verdad os digo que si tenéis fe y no dudáis, no sólo haréis lo de la higuera, sino que aun si decís a este monte: “Quítate y échate al mar”, así sucederá.

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

Y todo lo que pidáis en oración, creyendo, lo recibiréis. La autoridad de Jesús puesta en duda

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

Cuando llegó Jesús al templo, los principales sacerdotes y los ancianos del pueblo se le acercaron mientras enseñaba, diciendo: ¿Con qué autoridad haces estas cosas, y quién te dio esta autoridad?

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

Y respondiendo Jesús, les dijo: Yo también os haré una pregunta, que si me la contestáis, yo también os diré con qué autoridad hago estas cosas.

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

¿De dónde era el bautismo de Juan?, ¿del cielo o de los hombres? Y ellos discurrían entre sí, diciendo: Si decimos: “Del cielo”, El nos dirá: “Entonces, ¿por qué no le creísteis?”

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

Y si decimos: “De los hombres”, tememos a la multitud; porque todos tienen a Juan por profeta.

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

Y respondiendo a Jesús, dijeron: No sabemos. El a su vez les dijo: Tampoco yo os diré con qué autoridad hago estas cosas.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

Pero, ¿qué os parece? Un hombre tenía dos hijos, y llegándose al primero, le dijo: “Hijo, ve, trabaja hoy en la viña.”

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

Y respondiendo él, dijo: “No quiero;” pero después, arrepentido, fue.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Y llegándose al otro, le dijo lo mismo; pero él respondió y dijo: “Yo iré, señor”; y no fue.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

¿Cuál de los dos hizo la voluntad del padre? Ellos dijeron: El primero. Jesús les dijo: En verdad os digo que los recaudadores de impuestos y las rameras entran en el reino de Dios antes que vosotros.

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

Porque Juan vino a vosotros en camino de justicia y no le creísteis, pero los recaudadores de impuestos y las rameras le creyeron; y vosotros, viendo esto, ni siquiera os arrepentisteis después para creerle. Parábola de los labradores malvados

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Escuchad otra parábola. Había una vez un hacendado que planto una viña y la cerco con un muro, y cavo en ella un lagar y edifico una torre, la arrendó a unos labradores y se fue de viaje.

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

Y cuando se acercó el tiempo de la cosecha, envió sus siervos a los labradores para recibir sus frutos.

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

Pero los labradores, tomando a los siervos, a uno lo golpearon, a otro lo mataron y a otro lo apedrearon.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Volvió a mandar otro grupo de siervos, mayor que el primero; y les hicieron lo mismo.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Finalmente les envió a su hijo, diciendo: “Respetarán a mi hijo.”

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

Pero cuando los labradores vieron al hijo, dijeron entre sí: “Este es el heredero; venid, matémoslo y apoderémonos de su heredad.”

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

Y echándole mano, lo arrojaron fuera de la viña y lo mataron.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

Cuando venga, pues, el dueño de la viña, ¿qué hará a esos labradores?

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Ellos le dijeron: Llevará a esos miserables a un fin lamentable, y arrendará la viña a otros labradores que le paguen los frutos a su tiempo.

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Jesús les dijo: ¿Nunca leísteis en las Escrituras: “ La piedra que desecharon los constructores, esa, en piedra angular se ha convertido; esto fue hecho de parte del Señor, y es maravilloso a nuestros ojos ”?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Por eso os digo que el reino de Dios os será quitado y será dado a una nación que produzca sus frutos.

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

Y el que caiga sobre esta piedra será hecho pedazos; pero sobre quien ella caiga, lo esparcirá como polvo.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

Al oír sus parábolas los principales sacerdotes y los fariseos, comprendieron que hablaba de ellos.

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

Y cuando procuraron prenderle, tuvieron miedo de la multitud, porque le tenían por profeta.