1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

And when they came near Jerusalem and had reached Bethphage at the Mount of Olives, Jesus sent two disciples on ahead,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

Saying to them, Go into the village that is opposite you, and at once you will find a donkey tied, and a colt with her; untie and bring to Me.

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

If anyone says anything to you, you shall reply, The Lord needs them, and he will let them go without delay.

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

This happened that what was spoken by the prophet might be fulfilled, saying,

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Say to the Daughter of Zion, Behold, your King is coming to you, lowly and riding on a donkey, and on a colt, the foal of a donkey.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

Then the disciples went and did as Jesus had directed them.

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

They brought the donkey and the colt and laid their coats upon them, and He seated Himself on them.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

And most of the crowd kept spreading their garments on the road, and others kept cutting branches from the trees and scattering them on the road.

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

And the crowds that went ahead of Him and those that followed Him kept shouting, Hosanna ( O be propitious, graciously inclined) to the Son of David, '> the Messiah]! Blessed (praised, glorified) is He Who comes in the name of the Lord! Hosanna (O be favorably disposed) in the highest!

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

And when He entered Jerusalem, all the city became agitated and said, Who is This?

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

And the crowds replied, This is the prophet Jesus from Nazareth of Galilee.

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

And Jesus went into the temple ( whole temple enclosure) and drove out all who bought and sold in the sacred place, and He turned over the four-footed tables of the money changers and the chairs of those who sold doves.

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

He said to them, The Scripture says, My house shall be called a house of prayer; but you have made it a den of robbers.

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

And the blind and the lame came to Him in the porches and courts of the temple, and He cured them.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that He did and the boys and the girls and the youths and the maidens crying out in the porches and courts of the temple, Hosanna (O be propitious, graciously inclined) to the Son of David! they were indignant.

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

And they said to Him, Do You hear what these are saying? And Jesus replied to them, Yes; have you never read, Out of the mouths of babes and unweaned infants You have made (provided) perfect praise?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

And leaving them, He departed from the city and went out to Bethany and lodged there.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

In the early dawn the next morning, as He was coming back to the city, He was hungry.

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

And as He saw one single leafy fig tree above the roadside, He went to it but He found nothing but leaves on it '> seeing that in the fig tree the fruit appears at the same time as the leaves]. And He said to it, Never again shall fruit grow on you! And the fig tree withered up at once.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

When the disciples saw it, they marveled greatly and asked, How is it that the fig tree has withered away all at once?

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

And Jesus answered them, Truly I say to you, if you have faith (a firm relying trust) and do not doubt, you will not only do what has been done to the fig tree, but even if you say to this mountain, Be taken up and cast into the sea, it will be done.

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

And whatever you ask for in prayer, having faith and believing, you will receive.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

And when He entered the sacred enclosure of the temple, the chief priests and elders of the people came up to Him as He was teaching and said, By what power of authority are You doing these things, and who gave You this power of authority?

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

Jesus answered them, I also will ask you a question, and if you give Me the answer, then I also will tell you by what power of authority I do these things.

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

The baptism of John—from where was it? From heaven or from men? And they reasoned and argued with one another, If we say, From heaven, He will ask us, Why then did you not believe him?

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

But if we say, From men—we are afraid of and must reckon with the multitude, for they all regard John as a prophet.

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

So they answered Jesus, We do not know. And He said to them, Neither will I tell you by what power of authority I do these things.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

What do you think? There was a man who had two sons. He came to the first and said, Son, go and work today in the vineyard.

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

And he answered, I will not; but afterward he changed his mind and went.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Then the man came to the second and said the same. And he replied, I will, sir; but he did not go.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Which of the two did the will of the father? They replied, The first one. Jesus said to them, Truly I tell you, the tax collectors and the harlots will get into the kingdom of heaven before you.

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

For John came to you walking in the way of an upright man in right standing with God, and you did not believe him, but the tax collectors and the harlots did believe him; and you, even when you saw that, did not afterward change your minds and believe him.

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Listen to another parable: There was a master of a house who planted a vineyard and put a hedge around it and dug a wine vat in it and built a watchtower. Then he let it out to tenants and went into another country.

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

When the fruit season drew near, he sent his servants to the tenants to get his fruit.

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

But the tenants took his servants and beat one, killed another, and stoned another.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Again he sent other servants, more than the first time, and they treated them the same way.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Finally he sent his own son to them, saying, They will respect and give heed to my son.

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

But when the tenants saw the son, they said to themselves, This is the heir; come on, let us kill him and have his inheritance.

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

And they took him and threw him out of the vineyard and killed him.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

Now when the owner of the vineyard comes back, what will he do to those tenants?

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

They said to Him, He will put those wretches to a miserable death and rent the vineyard to other tenants of such a character that they will give him the fruits promptly in their season.

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Jesus asked them, Have you never read in the Scriptures: The very Stone which the builders rejected and threw away has become the Cornerstone; this is the Lord’s doing, and it is marvelous in our eyes?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

I tell you, for this reason the kingdom of God will be taken away from you and given to a people who will produce the fruits of it.

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

And whoever falls on this Stone will be broken to pieces, but he on whom It falls will be crushed to powder '> winnow him, scattering him like dust].

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

And when the chief priests and the Pharisees heard His parables (comparisons, stories used to illustrate and explain), they perceived that He was talking about them.

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

And although they were trying to arrest Him, they feared the throngs because they regarded Him as a prophet.