1 О тже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

Therefore, while the promise of entering His rest still holds and is offered, let us be afraid '> to distrust it], lest any of you should think he has come too late and has come short of it.

2 Б о Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

For indeed we have had the glad tidings proclaimed to us just as truly as they; but the message they heard did not benefit them, because it was not mixed with faith (with the leaning of the entire personality on God in absolute trust and confidence in His power, wisdom, and goodness) by those who heard it; neither were they united in faith with the ones who heard (did believe).

3 Б о до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.

For we who have believed (adhered to and trusted in and relied on God) do enter that rest, in accordance with His declaration that those should not enter when He said, As I swore in My wrath, They shall not enter My rest; and this He said although works had been completed and prepared from the foundation of the world.

4 Б о колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.

For in a certain place He has said this about the seventh day: And God rested on the seventh day from all His works.

5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!

And in this He said, They shall not enter My rest.

6 К оли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,

Seeing then that the promise remains over for some to enter that rest, and that those who formerly were given the good news about it and the opportunity, failed to appropriate it and did not enter because of disobedience,

7 т о ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!

Again He sets a definite day, Today, saying through David after so long a time in the words already quoted, Today, if you would hear His voice and when you hear it, do not harden your hearts.

8 Б о коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.

For if Joshua had given them rest, He would not speak afterward about another day.

9 О тож, людові Божому залишається суботство, спочинок.

So then, there is still awaiting a full and complete Sabbath-rest reserved for the people of God;

10 Х то бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

For he who has once entered rest also has ceased from of human labors, just as God rested from those labors peculiarly His own.

11 О тож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

Let us therefore be zealous and exert ourselves and strive diligently to enter that rest, that no one may fall or perish by the same kind of unbelief and disobedience.

12 Б о Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

For the Word that God speaks is alive and full of power; it is sharper than any two-edged sword, penetrating to the dividing line of the breath of life (soul) and spirit, and of joints and marrow, exposing and sifting and analyzing and judging the very thoughts and purposes of the heart.

13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!

And not a creature exists that is concealed from His sight, but all things are open and exposed, naked and defenseless to the eyes of Him with Whom we have to do.

14 О тож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

Inasmuch then as we have a great High Priest Who has ascended and passed through the heavens, Jesus the Son of God, let us hold fast our confession.

15 Б о ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

For we do not have a High Priest Who is unable to understand and sympathize and have a shared feeling with our weaknesses and infirmities and liability to the assaults of temptation, but One Who has been tempted in every respect as we are, yet without sinning.

16 О тож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

Let us then fearlessly and confidently and boldly draw near to the throne of grace (the throne of God’s unmerited favor to us sinners), that we may receive mercy and find grace to help in good time for every need.