1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.

The Israelites journeyed and encamped in the plains of Moab, on the east side of the Jordan at Jericho.

2 І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.

And Balak son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

3 І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.

And Moab was terrified at the people and full of dread, because they were many. Moab was distressed and overcome with fear because of the Israelites.

4 І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.

And Moab said to the elders of Midian, Now will this multitude lick up all that is round about us, as the ox licks up the grass of the field. So Balak son of Zippor, the king of the Moabites at that time,

5 І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.

Sent messengers to Balaam son of Beor at Pethor, which is by the River, even to the land of the children of his people, to say to him, There is a people come out from Egypt; behold, they cover the face of the earth and they have settled down and dwell opposite me.

6 А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.

Now come, I beg of you, curse this people for me, for they are too powerful for me. Perhaps I may be able to defeat them and drive them out of the land, for I know that he whom you bless is blessed, and he whom you curse is cursed.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.

And the elders of Moab and of Midian departed with the rewards of foretelling in their hands; and they came to Balaam and told him the words of Balak.

8 А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.

And he said to them, Lodge here tonight and I will bring you word as the Lord may speak to me. And the princes of Moab abode with Balaam.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?

And God came to Balaam, and said, What men are these with you?

10 І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

And Balaam said to God, Balak son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

11 О сь народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.

Behold, the people who came out of Egypt cover the face of the earth; come now, curse them for me. Perhaps I shall be able to fight against them and drive them out.

12 І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!

And God said to Balaam, You shall not go with them; you shall not curse the people, for they are blessed.

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.

And Balaam rose up in the morning, and said to the princes of Balak, Go back to your own land, for the Lord refuses to permit me to go with you.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.

So the princes of Moab rose up and went to Balak, and said, Balaam refuses to come with us.

15 А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.

Then Balak again sent princes, more of them and more honorable than the first ones.

16 І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

And they came to Balaam, and said to him, Thus says Balak son of Zippor, I beg of you, let nothing hinder you from coming to me.

17 б о справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!

For I will promote you to very great honor and I will do whatever you tell me; so come, I beg of you, curse this people for me.

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

And Balaam answered the servants of Balak, If Balak would give me his house full of silver and gold, I cannot go beyond the word of the Lord my God, to do less or more.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.

Now therefore, I pray you, tarry here again tonight that I may know what more the Lord will say to me.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.

And God came to Balaam at night, and said to him, If the men come to call you, rise up and go with them, but still only what I tell you may you do.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.

And Balaam rose up in the morning and saddled his donkey and went with the princes of Moab.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

And God’s anger was kindled because he went, and the Angel of the Lord stood in the way as an adversary against him. Now he was riding upon his donkey, and his two servants were with him.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.

And the donkey saw the Angel of the Lord standing in the way and His sword drawn in His hand, and the donkey turned aside out of the way and went into the field. And Balaam struck the donkey to turn her into the way.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

But the Angel of the Lord stood in a path of the vineyards, a wall on this side and a wall on that side.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she thrust herself against the wall and crushed Balaam’s foot against it, and he struck her again.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.

And the Angel of the Lord went further and stood in a narrow place where there was no room to turn, either to the right hand or to the left.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she fell down under Balaam, and Balaam’s anger was kindled and he struck the donkey with his staff.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?

And the Lord opened the mouth of the donkey, and she said to Balaam, What have I done to you that you should strike me these three times?

29 І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!

And Balaam said to the donkey, Because you have ridiculed and provoked me! I wish there were a sword in my hand, for now I would kill you!

30 І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!

And the donkey said to Balaam, Am not I your donkey, upon which you have ridden all your life long until this day? Was I ever accustomed to do so to you? And he said, No.

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

Then the Lord opened Balaam’s eyes, and he saw the Angel of the Lord standing in the way with His sword drawn in His hand; and he bowed his head and fell on his face.

32 І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

And the Angel of the Lord said to him, Why have you struck your donkey these three times? See, I came out to stand against and resist you, for your behavior is willfully obstinate and contrary before Me.

33 І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.

And the ass saw Me and turned from Me these three times. If she had not turned from Me, surely I would have slain you and saved her alive.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.

Balaam said to the Angel of the Lord, I have sinned, for I did not know You stood in the way against me. But now, if my going displeases You, I will return.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.

The Angel of the Lord said to Balaam, Go with the men, but you shall speak only what I tell you. So Balaam went with the princes of Balak.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.

When Balak heard that Balaam had come, he went out to meet him at the city of Moab on the border formed by the Arnon, at the farthest end of the boundary.

37 І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?

Balak said to Balaam, Did I not send to you to ask you to me? Why did you not come? Am not I able to promote you to honor?

38 І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.

And Balaam said to Balak, Indeed I have come to you, but do I now have any power at all to say anything? The word that God puts in my mouth, that shall I speak.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.

And Balaam went with Balak, and they came to Kiriath-huzoth.

40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

And Balak offered oxen and sheep, and sent to Balaam and to the princes who were with him.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

And on the following day Balak took Balaam and brought him up into the high places of Bamoth-baal; from there he saw the nearest of the Israelites.