1 О це ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

These are the words which Moses spoke to all Israel on the side of the Jordan in the wilderness, in the Arabah, over near Suph, between Paran and Tophel, Laban, Hazeroth, and Dizahab.

2 о динадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

It is eleven days’ journey from Horeb by the way of Mount Seir to Kadesh-barnea.

3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

And in the fortieth year, on the first day of the eleventh month, Moses spoke to the Israelites according to all that the Lord had given him in commandment to them,

4 п о тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.

After He had defeated Sihon king of the Amorites, who lived in Heshbon, and Og king of Bashan, who lived in Ashtaroth Edrei.

5 Н а тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:

Beyond (east of) the Jordan in the land of Moab, Moses began to explain this law, saying,

6 Г осподь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!

The Lord our God said to us in Horeb, You have dwelt long enough on this mountain.

7 О берніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.

Turn and take up your journey and go to the hill country of the Amorites, and to all their neighbors in the Arabah, in the hill country, in the lowland, in the South (the Negeb), and on the coast, the land of the Canaanites, and Lebanon, as far as the great river, the river Euphrates.

8 О сь Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.

Behold, I have set the land before you; go in and take possession of the land which the Lord swore to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob, to give to them and to their descendants after them.

9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.

I said to you at that time, I am not able to bear you alone.

10 Г осподь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!

The Lord your God has multiplied you, and behold, you are this day as the stars of the heavens for multitude.

11 Г осподь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.

May the Lord, the God of your fathers, make you a thousand times as many as you are and bless you as He has promised you!

12 Я к я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?

How can I bear alone the weariness and pressure and burden of you and your strife?

13 В ізьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.

Choose wise, understanding, experienced, and respected men according to your tribes, and I will make them heads over you.

14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.

And you answered me, The thing which you have spoken is good for us to do.

15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.

So I took the heads of your tribes, wise, experienced, and respected men, and made them heads over you, commanders of thousands, and hundreds, and fifties, and tens, and officers according to your tribes.

16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.

And I charged your judges at that time: Hear the cases between your brethren and judge righteously between a man and his brother or the stranger or sojourner who is with him.

17 Н е будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

You shall not be partial in judgment; but you shall hear the small as well as the great. You shall not be afraid of the face of man, for the judgment is God’s. And the case that is too hard for you, you shall bring to me, and I will hear it.

18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.

And I commanded you at that time all the things that you should do.

19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

And when we departed from Horeb, we went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the hill country of the Amorites, as the Lord our God commanded us, and we came to Kadesh-barnea.

20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

And I said to you, You have come to the hill country of the Amorites, which the Lord our God gives us.

21 О сь, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

Behold, the Lord your God has set the land before you; go up and possess it, as the Lord, the God of your fathers, has said to you. Fear not, neither be dismayed.

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.

Then you all came near to me and said, Let us send men before us, that they may search out the land for us and bring us word again by what way we should go up and the cities into which we shall come.

23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.

The thing pleased me well, and I took twelve men of you, one for each tribe.

24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

And they turned and went up into the hill country, and came to the Valley of Eshcol and spied it out.

25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!

And they took of the fruit of the land in their hands and brought it down to us and brought us word again, and said, It is a good land which the Lord our God gives us.

26 Т а ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.

Yet you would not go up, but rebelled against the commandment of the Lord your God.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.

You were peevish and discontented in your tents, and said, Because the Lord hated us, He brought us forth out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites to destroy us.

28 К уди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.

To what are we going up? Our brethren have made our hearts melt, saying, The people are bigger and taller than we are; the cities are great and fortified to the heavens. And moreover we have seen the sons of the Anakim there.

29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!

Then I said to you, Dread not, neither be afraid of them.

30 Г осподь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,

The Lord your God Who goes before you, He will fight for you just as He did for you in Egypt before your eyes,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.

And in the wilderness, where you have seen how the Lord your God bore you, as a man carries his son, in all the way that you went until you came to this place.

32 Т а все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

Yet in spite of this word you did not believe (trust, rely on, and remain steadfast to) the Lord your God,

33 щ о йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.

Who went in the way before you to search out a place to pitch your tents, in fire by night, to show you by what way you should go, and in the cloud by day.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

And the Lord heard your words, and was angered and He swore,

35 П оправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,

Not one of these men of this evil generation shall see that good land which I swore to give to your fathers,

36 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

Except Caleb son of Jephunneh; he shall see it, and to him and to his children I will give the land upon which he has walked, because he has wholly followed the Lord.

37 Т акож на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!

The Lord was angry with me also for your sakes, and said, You also shall not enter Canaan.

38 І сус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

But Joshua son of Nun, who stands before you, he shall enter there. Encourage him, for he shall cause Israel to inherit it.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

Moreover, your little ones whom you said would become a prey, and your children who at this time cannot discern between good and evil, they shall enter Canaan, and to them I will give it and they shall possess it.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.

But as for you, turn and journey into the wilderness by way of the Red Sea.

41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.

Then you said to me, We have sinned against the Lord. We will go up and fight, as the Lord our God commanded us. And you girded on every man his battle weapons, and thought it a simple matter to go up into the hill country.

42 А ле Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.

And the Lord said to me, Say to them, Do not go up or fight, for I am not among you—lest you be dangerously hurt by your enemies.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.

So I spoke to you, and you would not hear, but rebelled against the commandment of the Lord, and were presumptuous and went up into the hill country.

44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.

Then the Amorites who lived in that hill country came out against you and chased you as bees do and struck you down in Seir as far as Hormah.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

And you returned and wept before the Lord, but the Lord would not heed your voice or listen to you.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.

So you remained in Kadesh; many days you remained there.