1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

My God, my God, why have You forsaken me? Why are You so far from helping me, and from the words of my groaning?

2 ( 22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

O my God, I cry in the daytime, but You answer not; and by night I am not silent or find no rest.

3 ( 22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

But You are holy, O You Who dwell in the praises of Israel.

4 ( 22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

Our fathers trusted in You; they trusted (leaned on, relied on You, and were confident) and You delivered them.

5 ( 22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

They cried to You and were delivered; they trusted in, leaned on, and confidently relied on You, and were not ashamed or confounded or disappointed.

6 ( 22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

But I am a worm, and no man; I am the scorn of men, and despised by the people.

7 ( 22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

All who see me laugh at me and mock me; they shoot out the lip, they shake the head, saying,

8 ( 22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

He trusted and rolled himself on the Lord, that He would deliver him. Let Him deliver him, seeing that He delights in him!

9 ( 22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Yet You are He Who took me out of the womb; You made me hope and trust when I was on my mother’s breasts.

10 ( 22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

I was cast upon You from my very birth; from my mother’s womb You have been my God.

11 ( 22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

Be not far from me, for trouble is near and there is none to help.

12 ( 22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Many bulls have surrounded me; strong bulls of Bashan have hedged me in.

13 ( 22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Against me they opened their mouths wide, like a ravening and roaring lion.

14 ( 22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

I am poured out like water, and all my bones are out of joint. My heart is like wax; it is softened and melted down within me.

15 ( 22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

My strength is dried up like a fragment of clay pottery; my tongue cleaves to my jaws; and You have brought me into the dust of death.

16 ( 22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

For dogs they have encompassed me; a company of evildoers has encircled me, they pierced my hands and my feet.

17 ( 22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

I can count all my bones; gaze at me.

18 ( 22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

They part my clothing among them and cast lots for my raiment (a long, shirtlike garment, a seamless undertunic). )

19 ( 22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

But be not far from me, O Lord; O my Help, hasten to aid me!

20 ( 22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Deliver my life from the sword, my dear life from the power of the dog.

21 ( 22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Save me from the lion’s mouth; for You have answered me from the horns of the wild oxen.

22 ( 22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

I will declare Your name to my brethren; in the midst of the congregation will I praise You.

23 ( 22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

You who fear (revere and worship) the Lord, praise Him! All you offspring of Jacob, glorify Him. Fear (revere and worship) Him, all you offspring of Israel.

24 ( 22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

For He has not despised or abhorred the affliction of the afflicted; neither has He hidden His face from him, but when he cried to Him, He heard.

25 ( 22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

My praise shall be of You in the great congregation. I will pay to Him my vows before them who fear (revere and worship) Him.

26 ( 22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

The poor and afflicted shall eat and be satisfied; they shall praise the Lord—they who seek for, inquire of and for Him, and require Him. May your hearts be quickened now and forever!

27 ( 22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

All the ends of the earth shall remember and turn to the Lord, and all the families of the nations shall bow down and worship before You,

28 ( 22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

For the kingship and the kingdom are the Lord’s, and He is the ruler over the nations.

29 ( 22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

All the mighty ones upon earth shall eat and worship; all they that go down to the dust shall bow before Him, even he who cannot keep himself alive.

30 ( 22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

Posterity shall serve Him; they shall tell of the Lord to the next generation.

31 ( 22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

They shall come and shall declare His righteousness to a people yet to be born—that He has done it!