1 А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
Now Moses kept the flock of Jethro his father-in-law, the priest of Midian; and he led the flock to the back or west side of the wilderness and came to Horeb or Sinai, the mountain of God.
2 І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
The Angel of the Lord appeared to him in a flame of fire out of the midst of a bush; and he looked, and behold, the bush burned with fire, yet was not consumed.
3 І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
And Moses said, I will now turn aside and see this great sight, why the bush is not burned.
4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!
And when the Lord saw that he turned aside to see, God called to him out of the midst of the bush and said, Moses, Moses! And he said, Here am I.
5 І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
God said, Do not come near; put your shoes off your feet, for the place on which you stand is holy ground.
6 І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
Also He said, I am the God of your father, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob. And Moses hid his face, for he was afraid to look at God.
7 І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
And the Lord said, I have surely seen the affliction of My people who are in Egypt, and have heard their cry because of their taskmasters and oppressors; for I know their sorrows and sufferings and trials.
8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
And I have come down to deliver them out of the hand and power of the Egyptians and to bring them up out of that land to a land good and large, a land flowing with milk and honey —to the place of the Canaanite, the Hittite, the Amorite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite.
9 А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
Now behold, the cry of the Israelites has come to Me, and I have also seen how the Egyptians oppress them.
10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
Come now therefore, and I will send you to Pharaoh, that you may bring forth My people, the Israelites, out of Egypt.
11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
And Moses said to God, Who am I, that I should go to Pharaoh and bring the Israelites out of Egypt?
12 А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
God said, I will surely be with you; and this shall be the sign to you that I have sent you: when you have brought the people out of Egypt, you shall serve God on this mountain.
13 І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?
And Moses said to God, Behold, when I come to the Israelites and say to them, The God of your fathers has sent me to you, and they say to me, What is His name? What shall I say to them?
14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
And God said to Moses, I Am Who I Am and What I Am, and I Will Be What I Will Be; and He said, You shall say this to the Israelites: I Am has sent me to you!
15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.
God said also to Moses, This shall you say to the Israelites: The Lord, the God of your fathers, of Abraham, of Isaac, and of Jacob, has sent me to you! This is My name forever, and by this name I am to be remembered to all generations.
16 І ди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
Go, gather the elders of Israel together, and say to them, The Lord God of your fathers, the God of Abraham, of Isaac, and of Jacob, appeared to me, saying, I have surely visited you and seen that which is done to you in Egypt;
17 І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
And I have declared that I will bring you up out of the affliction of Egypt to the land of the Canaanite, the Hittite, the Amorite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite, to a land flowing with milk and honey.
18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
And shall believe and obey your voice; and you shall go, you and the elders of Israel, to the king of Egypt and you shall say to him, The Lord, the God of the Hebrews, has met with us; and now let us go, we beseech you, three days’ journey into the wilderness, that we may sacrifice to the Lord our God.
19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
And I know that the king of Egypt will not let you go, no, not by a mighty hand.
20 І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
So I will stretch out My hand and smite Egypt with all My wonders which I will do in it; and after that he will let you go.
21 І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
And I will give this people favor and respect in the sight of the Egyptians; and it shall be that when you go, you shall not go empty-handed.
22 Б о позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
But every woman shall solicit of her neighbor and of her that may be residing at her house jewels and articles of silver and gold, and garments, which you shall put on your sons and daughters; and you shall strip the Egyptians.