1 Я ків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

James, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes scattered abroad: Greetings ( rejoice)!

2 М айте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

Consider it wholly joyful, my brethren, whenever you are enveloped in or encounter trials of any sort or fall into various temptations.

3 з наючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

Be assured and understand that the trial and proving of your faith bring out endurance and steadfastness and patience.

4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

But let endurance and steadfastness and patience have full play and do a thorough work, so that you may be perfectly and fully developed, lacking in nothing.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

If any of you is deficient in wisdom, let him ask of the giving God to everyone liberally and ungrudgingly, without reproaching or faultfinding, and it will be given him.

6 А ле нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

Only it must be in faith that he asks with no wavering (no hesitating, no doubting). For the one who wavers (hesitates, doubts) is like the billowing surge out at sea that is blown hither and thither and tossed by the wind.

7 Н ехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

For truly, let not such a person imagine that he will receive anything from the Lord,

8 Д воєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

a man of two minds (hesitating, dubious, irresolute), unstable and unreliable and uncertain about everything.

9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

Let the brother in humble circumstances glory in his elevation,

10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

And the rich in being humbled, because like the flower of the grass he will pass away.

11 б о сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

For the sun comes up with a scorching heat and parches the grass; its flower falls off and its beauty fades away. Even so will the rich man wither and die in the midst of his pursuits.

12 Б лаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

Blessed (happy, to be envied) is the man who is patient under trial and stands up under temptation, for when he has stood the test and been approved, he will receive crown of life which God has promised to those who love Him.

13 В ипробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Let no one say when he is tempted, I am tempted from God; for God is incapable of being tempted by evil and He Himself tempts no one.

14 А ле кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

But every person is tempted when he is drawn away, enticed and baited by his own evil desire (lust, passions).

15 П ожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Then the evil desire, when it has conceived, gives birth to sin, and sin, when it is fully matured, brings forth death.

16 Н е обманюйтесь, брати мої любі!

Do not be misled, my beloved brethren.

17 У сяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

Every good gift and every perfect ( free, large, full) gift is from above; it comes down from the Father of all light, in Whom there can be no variation or shadow cast by His turning.

18 З ахотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

And it was of His own will that He gave us birth by Word of Truth, so that we should be a kind of firstfruits of His creatures.

19 О тож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

Understand, my beloved brethren. Let every man be quick to hear, slow to speak, slow to take offense and to get angry.

20 Б о гнів людський не чинить правди Божої.

For man’s anger does not promote the righteousness God.

21 Т ому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

So get rid of all uncleanness and the rampant outgrowth of wickedness, and in a humble (gentle, modest) spirit receive and welcome the Word which implanted and rooted contains the power to save your souls.

22 Б удьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

But be doers of the Word, and not merely listeners to it, betraying yourselves.

23 Б о хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

For if anyone only listens to the Word without obeying it and being a doer of it, he is like a man who looks carefully at his natural face in a mirror;

24 б о розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

For he thoughtfully observes himself, and then goes off and promptly forgets what he was like.

25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

But he who looks carefully into the faultless law, the of liberty, and is faithful to it and perseveres in looking into it, being not a heedless listener who forgets but an active doer, he shall be blessed in his doing (his life of obedience).

26 К оли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

If anyone thinks himself to be religious (piously observant of the external duties of his faith) and does not bridle his tongue but deludes his own heart, this person’s religious service is worthless (futile, barren).

27 Ч иста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

External religious worship '> religion as it is expressed in outward acts] that is pure and unblemished in the sight of God the Father is this: to visit and help and care for the orphans and widows in their affliction and need, and to keep oneself unspotted and uncontaminated from the world.