1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Then Zophar the Naamathite replied,

2 Ч и має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

Should not the multitude of words be answered? And should a man full of talk be pronounced free from guilt or blame?

3 Ч и мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Should your boastings and babble make men keep silent? And when you mock and scoff, shall no man make you ashamed?

4 О сь говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

For you have said, My doctrine is pure, and I am clean in eyes.

5 О , коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

But oh, that God would speak, and open His lips against you,

6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

And that He would show you the secrets of wisdom! For He is manifold in understanding! Know therefore that God exacts of you less than your guilt and iniquity.

7 Ч и ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Can you find out the deep things of God, or can you by searching find out the limits of the Almighty ?

8 В она вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

His wisdom is as high as the heights of heaven! What can you do? It is deeper than Sheol (the place of the dead)! What can you know?

9 Ї ї міра довша за землю, і ширша за море вона!

Longer in measure is it than the earth, and broader than the sea.

10 Я кщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

If sweeps in and arrests and calls into judgment, who can hinder Him?

11 Б о Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

For He recognizes and knows hollow, wicked, and useless men (men of falsehood); when He sees iniquity, will He not consider it?

12 Т ож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

But a stupid man will get wisdom when a wild donkey’s colt is born a man.

13 Я кщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

If you set your heart aright and stretch out your hands to,

14 я кщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

If you put sin out of your hand and far away from you and let not evil dwell in your tents;

15 т ож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

Then can you lift up your face to Him without stain; yes, you shall be steadfast and secure; you shall not fear.

16 Б о забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

For you shall forget your misery; you shall remember it as waters that pass away.

17 В ід півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

And life shall be clearer than the noonday and rise above it; though there be darkness, it shall be as the morning.

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

And you shall be secure and feel confident because there is hope; yes, you shall search about you, and you shall take your rest in safety.

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

You shall lie down, and none shall make you afraid; yes, many shall sue for your favor.

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

But the eyes of the wicked shall look in vain, and they shall not escape; and their hope shall be to give up the ghost.