Ісая 49 ~ Isaiah 49

picture

1 П очуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.

Listen to me, O isles and coastlands, and hearken, you peoples from afar. The Lord has called me from the womb; from the body of my mother He has named my name.

2 І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.

And He has made my mouth like a sharp sword; in the shadow of His hand has He hid me and made me a polished arrow; in His quiver has He kept me close and concealed me.

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!

And said to me, You are My servant, Israel, in whom I will be glorified.

4 І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.

Then I said, I have labored in vain, I have spent my strength for nothing and in empty futility; yet surely my right is with the Lord, and my recompense is with my God.

5 Т епер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

And now, says the Lord—Who formed me from the womb to be His servant to bring Jacob back to Him and that Israel might be gathered to Him and not be swept away, for I am honorable in the eyes of the Lord and my God has become my strength—

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!

He says, It is too light a thing that you should be My servant to raise up the tribes of Jacob and to restore the survivors of Israel; I will also give you for a light to the nations, that My salvation may extend to the end of the earth.

7 Т ак говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.

Thus says the Lord, the Redeemer of Israel, Israel’s Holy One, to him whom man rejects and despises, to him whom the nations abhor, to the servant of rulers: Kings shall see you and arise; princes, and they shall prostrate themselves, because of the Lord, Who is faithful, the Holy One of Israel, Who has chosen you.

8 Т ак говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,

Thus says the Lord, In an acceptable and favorable time I have heard and answered you, and in a day of salvation I have helped you; and I will preserve you and give you for a covenant to the people, to raise up and establish the land and to apportion and cause them to inherit the desolate heritages,

9 щ об в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.

Saying to those who are bound, Come forth, and to those who are in darkness, Show yourselves. They shall feed in all the ways, and their pastures shall be on all the bare hills.

10 Н е будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.

They will not hunger or thirst, neither will mirage or scorching wind or sun smite them; for He Who has mercy on them will lead them, and by springs of water will He guide them.

11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.

And I will make all My mountains a way, and My highways will be raised up.

12 О сь ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.

Behold, these shall come from afar—and, behold, these from the north and from the west, and these from the land of Sinim (China).

13 Р адійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!

Sing for joy, O heavens, and be joyful, O earth, and break forth into singing, O mountains! For the Lord has comforted His people and will have compassion upon His afflicted.

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...

But Zion said, The Lord has forsaken me, and my Lord has forgotten me.

15 Ч и ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!

Can a woman forget her nursing child, that she should not have compassion on the son of her womb? Yes, they may forget, yet I will not forget you.

16 О тож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.

Behold, I have indelibly imprinted (tattooed a picture of) you on the palm of each of My hands; your walls are continually before Me.

17 С инове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.

Your children and your builders make haste; your destroyers and those who laid you waste go forth from you.

18 З дійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.

Lift up your eyes round about and see; all these gather together and come to you. As I live, says the Lord, you shall surely clothe yourself with them all as with an ornament and bind them on you as a bride does.

19 Б о руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.

For your waste and desolate places and your land of destruction surely now will be too narrow to accommodate the population, and those who once swallowed you up will be far away.

20 І ще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

The children of your bereavement shall yet say in your ears, The place is too narrow for me; make room for me, that I may live.

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?

Then, you will say in your heart, Who has borne me all these children, seeing that I lost my offspring and am alone and barren and unfruitful, an exile put away and wandering hither and thither? And who brought them up? Behold, I was left alone; from where then did all these children come?

22 Т ак сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.

Thus says the Lord God: Behold, I will lift up My hand to the Gentile nations and set up My standard and raise high My signal banner to the peoples; and they will bring your sons in the bosom of their garments, and your daughters will be carried upon their shoulders.

23 І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!

And kings shall be your foster fathers and guardians, and their queens your nursing mothers. They shall bow down to you with their faces to the earth and lick up the dust of your feet; and you shall know that I am the Lord; for they shall not be put to shame who wait for, look for, hope for, and expect Me.

24 Ч и ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?

Shall the prey be taken from the mighty, or the lawful captives of the just be delivered?

25 Б о Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.

For thus says the Lord: Even the captives of the mighty will be taken away, and the prey of the terrible will be delivered; for I will contend with him who contends with you, and I will give safety to your children and ease them.

26 І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!

And I will make those who oppress you consume themselves, thus eating their own flesh; and they will be drunk with their own blood, as with sweet wine; and all flesh will know that I, the Lord, am your Savior and your Redeemer, the Mighty One of Jacob.