1 Н е хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

For I do not want you to be ignorant, brethren, that our forefathers were all under and protected by the cloud, and every one of them passed safely through the Sea,

2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

And each one of them to be baptized into Moses in the cloud and in the sea;

3 і всі їли ту саму поживу духовну,

And all ate the same spiritual (supernaturally given) food,

4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

And they all drank the same spiritual (supernaturally given) drink. For they drank from a spiritual Rock which followed them, and the Rock was Christ.

5 А ле їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

Nevertheless, God was not pleased with the great majority of them, for they were overthrown and strewn down along in the wilderness.

6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.

Now these things are examples (warnings and admonitions) for us not to desire or crave or covet or lust after evil and carnal things as they did.

7 Н е будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

Do not be worshipers of false gods as some of them were, as it is written, The people sat down to eat and drink and rose to sport (to dance and give way to jesting and hilarity).

8 Н е станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

We must not gratify evil desire and indulge in immorality as some of them did—and twenty-three thousand fell dead in a single day!

9 А ні не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.

We should not tempt the Lord as some of them did—and were killed by poisonous serpents;

10 А ні не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.

Nor discontentedly complain as some of them did—and were put out of the way entirely by the destroyer (death).

11 У се це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

Now these things befell them by way of a figure; they were written to admonish and fit us for right action by good instruction, we in whose days the ages have reached their climax (their consummation and concluding period).

12 Т ому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

Therefore let anyone who thinks he stands, take heed lest he fall.

13 Д осягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

For no temptation (no trial regarded as enticing to sin), has overtaken you and laid hold on you that is not common to man '> adjusted and adapted and belonging to human experience, and such as man can bear]. But God is faithful, and He not to let you be tempted and tried and assayed beyond your ability and strength of resistance and power to endure, but with the temptation He will also provide the way out (the means of escape to a landing place), that you may be capable and strong and powerful to bear up under it patiently.

14 Т ому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.

Therefore, my dearly beloved, shun (keep clear away from, avoid by flight if need be) any sort of idolatry (of loving or venerating anything more than God).

15 К ажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.

I am speaking as to intelligent (sensible) men. Think over and make up your minds about what I say.

16 Ч аша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

The cup of blessing upon which we ask blessing, does it not mean we participate in and share a fellowship (a communion) in the blood of Christ (the Messiah)? The bread which we break, does it not mean we participate in and share a fellowship (a communion) in the body of Christ?

17 Т ому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

For we numerous we are, are one body, because we all partake of the one Bread.

18 П огляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?

Consider those people of Israel. Are not those who eat the sacrifices partners of the altar ?

19 Т ож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

What do I imply then? That food offered to idols is anything or that an idol itself is a thing?

20 Н і, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.

No, I am suggesting that what the pagans sacrifice they offer to demons (to evil spiritual powers) and not to God. I do not want you to fellowship and be partners with diabolical spirits.

21 Б о не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.

You cannot drink the Lord’s cup and the demons’ cup. You cannot partake of the Lord’s table and the demons’ table.

22 Ч и ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?

Shall we thus provoke the Lord to jealousy and anger and indignation? Are we stronger than He ?

23 У се мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

All things are legitimate, but not all things are helpful (expedient, profitable, and wholesome). All things are legitimate, but not all things are constructive and edifying.

24 Н ехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!

Let no one then seek his own good and advantage and profit, but each one of the other.

25 Ї жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,

eat anything that is sold in the meat market without raising any question or investigating on the grounds of conscientious scruples,

26 Б о Господня земля, і все, що на ній!

For the earth is the Lord’s and everything that is in it.

27 Я к покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

In case one of the unbelievers invites you to a meal and you want to go, eat whatever is served to you without examining into its source because of conscientious scruples.

28 К оли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

But if someone tells you, This has been offered in sacrifice to an idol, do not eat it, out of consideration for the person who informed you, and for conscience’s sake—

29 Г оворю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

I mean for the sake of his conscience, not yours,. For why should another man’s scruples apply to me and my liberty of action be determined by his conscience?

30 К оли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?

If I partake with thankfulness, why am I accused and spoken evil of because of that for which I give thanks?

31 Т ож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

So then, whether you eat or drink, or whatever you may do, do all for the honor and glory of God.

32 Н е робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

Do not let yourselves be an offense to the Jews or to the Greeks or to the church of God '> do not lead others into sin by your mode of life];

33 я к догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.

Just as I myself strive to please all men in everything I do, not aiming at or considering my own profit and advantage, but that of the many in order that they may be saved.