1 І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.

But it displeased Jonah exceedingly and he was very angry.

2 І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.

And he prayed to the Lord and said, I pray You, O Lord, is not this just what I said when I was still in my country? That is why I fled to Tarshish, for I knew that You are a gracious God and merciful, slow to anger and of great kindness, and You revoke the evil against them.

3 А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!

Therefore now, O Lord, I beseech You, take my life from me, for it is better for me to die than to live.

4 А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

Then said the Lord, Do you do well to be angry?

5 І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.

So Jonah went out of the city and sat to the east of the city, and he made a booth there for himself. He sat there under it in the shade till he might see what would become of the city.

6 І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.

And the Lord God prepared a gourd and made it to come up over Jonah, that it might be a shade over his head, to deliver him from his evil situation. So Jonah was exceedingly glad of the gourd.

7 А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.

But God prepared a cutworm when the morning dawned the next day, and it smote the gourd so that it withered.

8 І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!

And when the sun arose, God prepared a sultry east wind, and the sun beat upon the head of Jonah so that he fainted and wished in himself to die and said, It is better for me to die than to live.

9 І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

And God said to Jonah, Do you do well to be angry for the loss of the gourd? And he said, I do well to be angry, angry enough to die!

10 І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

Then said the Lord, You have had pity on the gourd, for which you have not labored nor made it grow, which came up in a night and perished in a night.

11 А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?

And should not I spare Nineveh, that great city, in which there are more than 120, 000 persons not know their right hand from their left, and also many cattle ?