1 І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.

¶ But it displeased Jonah exceedingly, and he was very angry.

2 І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.

And he prayed unto the LORD and said, I pray thee, O LORD, was this not what I said when I was yet in my country? Therefore I hastened to flee unto Tarshish, for I knew that thou art a gracious God and full of compassion, slow to anger, and of great mercy, and dost repent when thou art come to take punishment.

3 А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!

Therefore now, O LORD, take, I beseech thee, my life from me, for I would rather die than live.

4 А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

Then the LORD said, Art thou so angry?

5 І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.

¶ And Jonah went out of the city and sat towards the east side of the city, and there made him a booth and sat under it in the shade until he might see what would become of the city.

6 І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.

And the LORD God prepared a gourd and made it to come up over Jonah that it might be a shadow over his head to deliver him from his evil. So Jonah was exceeding glad for the gourd.

7 А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.

But God also prepared a worm when the morning rose the next day, and it smote the gourd so that it withered.

8 І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!

And it came to pass, when the sun arose, that God prepared a vehement east wind; and the sun beat upon the head of Jonah that he fainted and wished in his soul to die and said, It is better for me to die than to live.

9 І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

And God said to Jonah, Art thou so angry for the gourd? And he said, I do well to be angry, even unto death.

10 І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

Then the LORD said, Thou hast had pity on the gourd for which thou hast not laboured, neither didst thou make it grow; which came up in a night and perished in a night:

11 А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?

And shall I not spare Nineveh, that great city, in which are more than one hundred twenty thousand persons, that cannot discern between their right hand and their left hand, and many animals?